Каталіна де Ерасо
Каталіна де Ерасо, також відома як La Monja Alférez — «черниця-лейтенант» (1592, Сан-Себастьян, Іспанія — 1650, Котастла, Нова Іспанія) — напівлегендарна жінка-конкістадор.
| Каталіна де Ерасо | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Catalina de Herauso y Galarraga[1] |
| Псевдо | Francisco de Loyola, Pedro de Orive, Alonso Díaz, Ramírez de Guzmán і Antonio de Erauso. |
| Народився |
10 лютого 1592[2] Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія[2] |
| Помер |
1650[3][4][…] Cotaxtla Municipalityd, Нова Іспанія[2] |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, військовослужбовець, черниця, мемуарист |
| Знання мов | іспанська[3] і баскська |
Каталіна Ерасо народилася в баскській сім'ї. Її батько і брати були солдатами у місті Сан-Себастьян. З чотирьох років вона виховувалася в монастирі домініканців, щоб прийняти постриг, якщо не вийде заміж. Коли їй було п'ятнадцять, вона була жорстоко побита черницями, що спонукало її на рішучий вчинок — вона втекла з монастиря, переодягнувшись у чоловічий одяг. Кілька місяців вона провела в мандрах по Іспанії, ідучи в найми до різних людей під ім'ям Франсиско де Лойола. У Більбао вона записалася юнгою на корабель, який рушав у Новий Світ. Досягнувши міста Консепсьон у Чилі, вона вступила в солдати під ім'ям Алонсо Діас Рамірес де Гусман. У Арауканській війні вона служила під керівництвом кількох капітанів, у тому числі, імовірно, під керівництвом її власного брата, який ніколи цього не дізнався.
Каталіна показала свою відвагу в бою, відбивши іспанський прапор в індіанців, за що була призначена лейтенант-губернатором і залишалася на цій посаді п'ять років. Вона добре володіла зброєю, брала участь у багатьох битвах і дуелях. Серйозне поранення змусило її зізнатися у своїй містифікації єпископу Агустину де Карвахалю. Отримавши від нього прощення, вона сховалася в монастирі.
У 1620 році архієпископ Ліми запросив її до себе. У 1624 році вона приїхала в Іспанію, де вже добре знали про її сміливість. Діставшись до Риму, вона домоглася папської аудієнції і отримала від папи Урбана VIII дозвіл носити чоловічий одяг. Під час свого перебування в Іспанії, вона написала автобіографічну книгу Historia de la monja Alférez, Catalina de Erauso, escrita por ella misma[5]
У 1630 році вона знову повернулася в Нову Іспанію, щоб зайнятися мирними справами — її мули доставляли вантажі до Веракрусу, а сама вона зникла за ім'ям Антоніо де Ерасо. Каталіна де Ерасо померла у Котастлі в 1650 році.
Відомий прижиттєвий портрет Каталіни, написаний Франсіско Пачеко у 1630 році.
Примітки
- http://aunamendi.eusko-ikaskuntza.eus/artikuluak/artikulua.php?id=eu&ar=39681
- http://dbe.rah.es/biografias/6728/catalina-de-erauso
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120485664 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Historia de la monja Alférez, Catalina de Erauso, escrita por ella misma. Процитовано 21 грудня 2015.
Бібліографія
- Erauso, Catalina de (1996). Lieutenant Nun: Memoir of a Basque Transvestite in the New World. Boston: Beacon. ISBN 0-8070-7072-6.. Trans. Michele Stepto and Gabriel Stepto.
- Stepto, Michele (1996). Introduction. У Erauso, Catalina de. Lieutenant Nun: Memoir of a Basque Transvestite in the New World. Boston: Beacon. с. xxv-xliv. ISBN 0-8070-7072-6.. Trans. Michele Stepto and Gabriel Stepto.