Катастрофа на Байконурі (1960)

24 жовтня 1960 на стартовому майданчику космодрому Байконур за півгодини до першого пуску вибухнула ракета Р-16. За різними даними, в результаті аварії загинули від 74 до 126 осіб, це найбільша катастрофа в історії ракетної техніки.

Вибух ракети Р16 на Байконурі

Як встановила слідча комісія, через порушення техніки безпеки у ракети запустився двигун другого ступеня. Струмінь розжарених газів пропалив паливні баки першого ступеня, після чого спалахнуло паливо та виплеснулося на стартовий майданчик у радіусі понад 100 метрів. Поруч з ракетою перебували десятки людей — цивільні і військові фахівці. Конструктор ракети Михайло Янгель залишився живий — перед стартом він ненадовго відійшов покурити.

На Заході катастрофа 24 жовтня 1960 відома як «катастрофа Недєліна» по імені маршала артилерії Митрофана Недєліна, загиблого під час вибуху.

Передісторія

До кінця 1950-х років СРСР мав на озброєнні три типи стратегічних ракет — Р-5, Р-12 та Р-7. Територія США для перших двох була недосяжною, оскільки вони мали надто малу дальність польоту. Перша радянська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) Р-7 мала дальність 8000 км і мала можливість досягти США при старті з території Радянського Союзу. Але ця ракета мала суттєві недоліки[1]. Рідинні двигуни (РРД) ракети працювали на кріогенних компонентах палива — як окислювач використовувався рідкий кисень. Підготовка ракети до пуску займала 32 години. Ракета знаходилася в заправленому стані не більше 8 годин[2]. Управління ракетою було комбіноване — інерціальне на початковому етапі активної ділянки траєкторії та радіокомандне на кінцевому. До системи радіокоригування обов'язково мали належати два пункти управління на відстані 276 км від місця старту[3] і тому ракети наводились тільки в обмеженому секторі шириною 40°. Ракета була виконана за пакетною схемою, мала великі габарити і не мала можливості застосовуватися з шахтних пускових установок. Система вийшла дорогою, тому були розгорнуті тільки шість пускових установок[2]. З них території США могли досягти тільки ракети з чотирьох пускових установок, які перебували в Архангельській області на космодромі Плесецьк[1].

Чорний день космонавтики

Рівно через три роки 24 жовтня 1963 на космодромі Байконур вибухнула ракета МБР Р-9А конструктора Корольова, в результаті чого загинуло 8 людей. Оскільки вибух ракети в цей день став другим за три роки, 24 жовтня вважають «чорним днем космонавтики».[4]

Фільми

Примітки
  1. Кандидат технічних К. ХАЧАТУРЯН. Катастрофа на Байконуре // Наука и жизнь : журнал. — 1999. — № 1.
  2. Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного ракетного оружия / под общей ред. А. Е. Тараса. — М. : АСТ, 2003. — С. 473. — ISBN 5-170-11177-0.
  3. Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного РО. — С. 472.
  4. Федеральное космическое агентство (Роскосмос) (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.