Плесецьк

Космодром «Плесецьк» або 1-й Державний випробувальний космодром — російський космодром, розташований за 180 кілометрів на південь від Архангельська, який займає площу 1762 км², тягнучись з півночі на південь на 46 кілометрів і зі сходу на захід на 82 кілометри.

Плесецьк
Дата створення / заснування 1957
Держава  Росія
Адміністративна одиниця Мирний
Місце розташування Архангельська область
Власник Міністерство оборони Російської Федерації
Отримані нагороди

Оператор Війська повітряно-космічної оборони Російської Федерації
 Плесецьк у Вікісховищі

Запуск з космодрому Плесецьк ракети «Циклон-3» 15 серпня 1991 року.

Історія створення та параметри

15 липня 1957 року відповідно до ухвали від 11 січня 1957 року, на території Архангельської області почалося створення секретного об'єкта «Ангара» — майбутнього космодрому «Плесецьк».

Чисельність персоналу і населення міста Мирний — складало від 40 до 50 тисяч чоловік (залежно від обсягів виконуваних завдань). Клімат — різко континентальний, нестійкий, холодний.

ЗАТО Мирний

Космодром Плесецьк було засновано у 1957 році як перша ракетна база МБР Р-7 і Р-7А (об'єкт «Ангара»).

Космічну діяльність веде із запуску космічного апарату «Космос-112» 17 березня 1966. Має стаціонарні технічні і стартові комплекси всіх типів ракет-носіїв легкого і середнього класу. Ведеться будівництво стартових і технічних комплексів для ракет-носіїв «Зеніт» і «Рокот». Забезпечує основну частину космічних програм, пов'язаних з оборонними, народногосподарськими, науковими і комерційними пусками непілотованих космічних апаратів.

З середини 1960-х років майданчик стали розвивати за двома напрямками — ракетному і космічному. Полігон і раніше використовувався для дислокації ракет, при цьому обслуговуючий персонал почав готуватися до запуску космічних супутників.

Катастрофа

Навесні 1980 року готувались до запуску ракети-носія «Восток-2М», що мала вивести на орбіту розвідувальний супутник типу «Цілина-Д». Прилад на супутнику повинен був реєструвати наземні електромагнітні випромінювання певного спектру, допомагаючи таким чином визначати місце розташування військових об'єктів інших країн. Під час заправки ракети окислювачем на космодромі стався вибух, що став однією з наймасштабніших техногенних аварій в СРСР. Вогонь гасили кілька днів. Поранених було багато, загинули десятки людей. Досі не встановлено чіткі причини катастрофи[1].

Див. також

Примітки
  1. Адское пламя. Как взорвался советский космодром «Плесецк» (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.