Катетер

Кате́тер (нім. katheter ← лат. catheter ← грец. καθετήρ — «те, що спускають») — виріб медичного призначення у вигляді порожнистої трубки, призначений для з'єднання природних каналів, порожнин тіла, судин з зовнішнім середовищем з метою їх дренування, введення в них рідин та газів, промивання, або проведення через них хірургічних інструментів. Процес введення катетера називається катетеризацією.

Срібний жорсткий жіночий катетер
Катетер Фолея для введення в сечовий міхур, з балоном для довготривалої фіксації. 1- канюла з клапаном каналу для роздування фіксаційного балона; 2- зовнішній отвір основного каналу катетера; 4- фіксаційний балон в наповненому і спорожненому стані; 5 внутрішній бічний отвір основного каналу

Види

За еластичністю:

  • м'які
  • еластичні
  • жорсткі

М'які катетери виготовляють з пластичних матеріалів, наприклад, з гуми або пластифікованого поліхлорвінілу, латексу, силікону, нітрилу, поліуретану, ізопропілену.

Напівжорсткі (еластичні) катетери виготовляють з пружин-спіралей (металева чи пластифікатна) покриті інертними матеріалами (гіпоалергенними).

Жорсткі(тверді) катетери виготовляють з металу (нержавіюча сталь, срібло), вкрай рідко з твердих пластмас.

За призначенням:

  • судинні:
    • венозні[1]
    • артеріальні
  • порожнинні катетери

До порожнинних катетерів відносяться широко розповсюджені сечові уретральні катетери, призначені для введення в сечовипускальний канал з метою спорожнення сечового міхура, коли це неможливо природним чином, ниркові ктетери, інтестінальні та шлункові катетери, кисневі катетери (назальні). Також катетери встановлюються черезшкірно, в порожнини: жовчний міхур (холецистостомія), балію нирки (нефростомія), той же сечовий міхур (надлобкова цистостомія), гастростомія, а також в неприродні порожнини для їх дренування — кісти, абсцеси, ехінококові бульбашки і ін. Також до цієї групи налажать дилятаційні катетери.

До судинних катетерів відносяться центральні і периферичні, венозні і артеріальні канюлі. Вони призначені для введення лікарських розчинів в кровотік (або для забору крові в тих чи інших цілях — наприклад, для детоксикації) і встановлюються черезшкірно. Як випливає з назви, периферичні катетери встановлюються в периферичні поверхневі вени (найчастіше це вени кінцівок: лат. basilica, cephalica, femoralis, а також вени кисті, стопи, у немовлят — поверхневі вени голови), а центральні — в великі вени (лат. subclavia, jugularis). Існує методика катетеризації центральних вен з периферичного доступу — при цьому використовуються дуже довгі катетери. Також існують катетери-порти.

Історія

Офіційне масове згадування про катетер та катетеризацію сечового міхура датується XVIII ст.[2]

Будова

Венозний периферійний катетер
Венозний катетер, будова: (1а) венозний катетер; (1b) крила для фіксації; (1c) інжектор в кольоровому кодуванні розміру катетера (тут 20G); (1d) Роз'єм Luer-lock для інфузійної системи; (2) сталевий мандрен (наполовину втягнутий); (3) захисний ковпачок.
  • Венозний катетер (тонка пластикова трубочка) одягнутий на сталевий мандрен із зручною ручкою (для утримання в пальцях рук)
  • Крила для фіксації («метелики», «фіксатори», «упори»,…)
  • Інжектор в кольоровому кодуванні відповідно до розміру катетера (залежно від типу шкали)
  • Роз'єм для інфузійної системи (різні системи)
  • Захисний ковпачок

Застосування
Використання Пігтейл катетера

Усі катетери вимагають фіксації. Практично завжди виконується фіксація катетера до шкіри пластиром, спеціальними фіксаторами або шовним матеріалом. Також використовується фіксація катетера в порожнини шляхом зміни його форми після введення (це стосується порожнинних не судинних катетерів): надувний балон, система петлі (пігтейл, закрита петля, міні-пігтейл), система Malecot, система Petzer і ін. Останнім часом найбільшого поширення набула система Пігтейл (англ. pigtail — поросячий хвіст) — як найбільш безпечна, малотравматична і проста у застосуванні. Катетер (зазвичай полівініловий) має кінчик в формі поросячого хвоста — при введенні він в розпрямленому вигляді знаходиться на стилеті чи провіднику, а після введення катетера в порожнмну і видалення провідника, катетер знову скручується, що перешкоджає випадінню. Для більш надійної фіксації в стінку катетера поміщається волосінь, яка при підтягуванні жорстко фіксує кінчик катетера до основи петлі.

Один з найбільш популярних видів урологічних катетерів, використовуваних в медичній практиці, — катетер Фолея. Серед катетерів Фолея виділяють 2-, 3-х ходові катетери, всі вони призначені для короткочасної або тривалої катетеризації сечового міхура (як у чоловіків, так і у жінок) з метою проведення медичних маніпуляцій. Зазвичай, катетер Фолея виготовляється з латексу і покривається силіконом для збереження належних функціональних характеристик. Розмір катетера визначаться у Френч-ах (Французька система масштабування катетерів). Фіксація катетера в порожнині сечового міхура відбувається завдяки роздуванню балона, розташованого на дистальному кінці катетера.

Розміри

Розміри венозних катетерів (центральних та периферійних) за шкалою Бермінгем[3][4]

Розмір (Gauge, Ga) Зовнішній діаметр
(мм)		 Макс.пропускна можливість
(мл/хв)		 Колір
142.10250–300Оранжевий
161.65200Сірий
181.2775–120Зелений
200.9040–80Рожевий
220.7155Синій
240.5635Жовтий
260.4613–15Чорний

Галерея
  • Урологічниі катетери з різними видами «кінчика».
  • Катетери в Музеї військової медицини в Лахті, Фінляндія.
  • Катетер легеневої артерії.
  • Венозний центральний катетер (PICC або PIC) після безперервного використання у пацієнта впродовж двох місяців (2018 р, Нідерланди)
  • Серцевий катетер: пластикова трубка з металевою основою, америка, XIX ст.
  • Катетеризація правої підшкірної ліктевої вени
  • Венозний катетер метелик
  • Венозні катетери (з кольоровим позначенням)
  • Артеріальний катетер
  • Стандартний набір для катетеризації центральних вен
  • Пацієнтка з встановленим катетером (катетеризація Верхньої порожнистої вени праворуч зверху)
  • Катетер-порт. Кругла «шишка» над правою м/з жінки під шкірою — це порт.
  • Кілька інтравенозних катетерів (IV), розміри 14(оранжевий), 16(сірий), 18(зелений), 20(червоний), 22(синій), and 24(жовтий) Ga.
  • Прямий Хікмен (Hickman) катетер з двома каналами. Рубці біля основи шиї пацієнта вказують на точку вставки в ліву яремну вену. Лінія проходить підшкірно по ключиці до точки близько семи сантиметрів нижче, де вона виходить з грудей і розщеплюється на двоє. Катетер має «комір» навколо точки виходу з антибіотиками і легко фіксується за допомогою прозорої плівки Tegaderm. Прикріплений шматок лейкопластирної стрічки з датою пов'язки. Кожен просвіт має затиск для закриття каналу, кожен з яких закінчується різьбовим кінцем(канюлею).
  • Катетер вводиться в шлуночок головного мозку для вимірювання внутрішньочерепного тиску і зменшення тиску в черепі після травматичного ушкодження головного мозку.

Див. також

Примітки
  1. Екстрена та невідкладна медична допомога: навчальний посібник / Бодулев О. Ю., Дикий О. М., Могильник А. І. та ін. — 2-ге вид. — Вінниця: Нова Книга, 2018. — 240 с. — іл., табл. Ел.джерело (фрагмент) ISBN 978-966-382-719-3 (С.62-64)
  2. Didusch Site - Milestones - Relief in a Tube: Catheters Remain a Steadfast Treatment for Urinary Disorders. www.urologichistory.museum. Архів оригіналу за 17 січня 2015.
  3. Page 400 in: Steven M. Yentis, Nicholas P. Hirsch, James Ip (2013). Anaesthesia and Intensive Care A-Z E-Book: An Encyclopedia of Principles and Practice. FRCA Study Guides (вид. 5). Elsevier Health Sciences. ISBN 9780702053757.
  4. Page 110 in: Edward Doyle (2007). Paediatric Anaesthesia. OUP Oxford. ISBN 9780199202799.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.