Молочна залоза

Молочні залози (англ. Mammary gland) залози зовнішньої секреції людини та інших ссавців, що виробляють молоко для вигодовування нащадків.

Молочна залоза жінки
Схема молочної залози жінки 1 грудна стінка; 2 грудні м'язи; 3 молочна доля; 4 сосок; 5 ареола; 6 молочний проток; 7 жирова тканина; 8 шкіра
Деталі
Ідентифікатори
Латина glandula mammaria
Анатомія Грея subject #271
TA98 A16.0.02.006
TA2 7099
FMA 60088[1]
Анатомічна термінологія
Частина серії
Жіноче здоров'я
Символ жіночого здоров'я
  Портал «Фемінізм»

Молочні залози — відмінна риса представників класу ссавців. У людини молочні залози мають як жінки, так і чоловіки. За своєю структурою вони схожі, розрізняються лише ступенем розвитку[джерело?]. До початку статевого дозрівання груди дівчаток і хлопчиків нічим не відрізняються. При деяких розладах ендокринної системи у статевозрілих чоловіків може спостерігатися збільшення грудей (гінекомастія) і відбувається секреція молока[джерело?]. Молочні залози новонароджених не виробляють секрет, проте, при певних захворюваннях це можливо молоко новонароджених, лат. lac neonatorum[2].

Анатомія

Молочна залоза (лат. glandula mammaria або mamma) — залоза зовнішньої секреції, одна із вторинних статевих ознак. Парний орган, що розвиваються з ектодерми і є видозміненими шкірними потовими апокринними залозами[3]. Виділяють чотири фази розвитку молочної залози: мамогенез, лактогенез, лактопоез, молоковіддача. Розвиток молочних залоз починається з 8 тижня вагітності[4]

У статевозрілої жінки молочні залози утворюють дві симетричних напівкулястих піднесення, прилеглих до передньої грудної стінки в області між третім і шостим або сьомим ребром. Більшою частиною своєї основи кожна залоза прикріплена до великого грудного м'яза (musculus pectoralis major) і частково до переднього зубчастого м'яза (musculus serratus anterior). Із зовнішнього боку між молочними залозами є поглиблення, зване пазухою (sinus mammarum).

Трохи нижче середини кожної груді, приблизно на рівні четвертого міжреберного проміжку або п'ятого ребра, на поверхні є ареола, гіперпігментована округла ділянка з виступ грудний сосок (papilla mammae). Як правило, у жінок, які не народжували, сосок має конусоподібну форму, у таких, що народжували, — циліндричну. Ареола в діаметрі має орієнтовно 3-5 сантиметрів. Пігментація шкіри соска і ареоли відрізняється від решти шкіри — вона помітно темніша завдяки меланіну. Під час вагітності інтенсивність пігментації посилюється.

При статевому збудженні, а також у фазі овуляції спостерігається підвищена еректильність соска та його чутливість. Ерекція соска обумовлена ​​скороченням м'язових волокон всередині нього, і на відміну від ерекції клітора, не пов'язана з кровообігом. У навколососковому колі є деяка кількість невеликих рудиментарних молочних залоз, так званих залоз Монтгомері (лат. glandulae Montgomerii), що утворюють навколо соска невеликі піднесення. Шкіра соска покрита дрібними зморшками. Біля верхівки соска знаходяться невеликі отвори — молочні пори (pori lactiferi), вони являють собою закінчення молочних проток (ducti lactiferi), що йдуть від верхівок молочних часток (lobi mammae). Діаметр молочних проток від 1,7 до 2,3 мм. Деякі молочні протоки зливаються між собою, тому кількість молочних отворів завжди менше кількості проток (зазвичай їх буває від 8 до 15).

Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (лат. corpus mammae) і являє собою щільне тіло у формі опуклого диска, оточене шаром жиру (capsula adiposa mammae). Тіло молочної залози складається з 15-20 окремих конусоподібних часток, розташованих радіально навколо грудного соска, звернених верхівкою до нього і розділених між собою прошарками сполучної тканини. Кожна частка, у свою чергу, складається з більш крупних та дрібніших часточок (лат. lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол діаметром 0,05-0,07 мм. Кровопостачання молочних залоз здійснюється в основному внутрішньою грудною (arteria thoracica interna) і бічний грудної (arteria thoracica lateralis) артеріями.

Молочні залози чоловіків[джерело?]

Чоловіча грудна залоза[5] (mama masculina, mamma virilis[6]) має схожу будову до жіночої, але не містить залозистої тканини в нормі та є рудиментарним органом[7]. Грудний сосок з навколососковим кружком значно менший, ніж у жінок, він виступає над поверхнею на 2-5 мм.

Наявність грудних залоз у чоловіків, непридатних для годування, пояснюється тим, що молочні лінії, з яких вони розвинулися, закладаються ще на ранньому етапі внутрішньоутробного розвитку, до стадії статевої диференціації.

У тварин

У самиць ссавців молочні залози можуть мати різну будову і розташування. У приматів, як і в людини, молочних залоз дві і вони знаходяться на грудях. У більшості ж ссавців вони розташовані у черевній або пахвинній ділянках, у деяких (парнокопитних, зокрема жуйних, непарнокопитних) молочні залози називаються вим'ям. У самиць однопрохідних тварин соски відсутні — дитинчата злизують молоко з поверхні тіла.

Див. також

Захворювання молочних залоз

Примітки

Джерела

  • Анатомія людини / С. Ю. Кравчук. — Чернівці, 2007. — С. 591—593. — ISBN 966-697-130-5.
  • Атлас анатомії людини / Ф. Неттер ; переклад А. А. Цегельського. — Львів : Наутіліус, 2004. — С.190—192. — ISBN 966-95745-8-7.

Література

  • «Загальна хірургія» зі змістовим модулем «Аномалії розвитку і захворювання молочної та грудної залоз» / укладач І. М. Лукавенко. – Суми : Сумський державний університет, 2020. – 64 с. Ел.джерело

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.