Кафедральний собор Уппсали

Кафедра́льний собо́р У́ппсали (швед. Uppsala domkyrka) — християнський собор у центрі міста Уппсала, Швеція. Головний собор Церкви Швеції, лютеранського архідіоцеза Уппсали, скасованої католицької архієпархії Уппсали, національна святиня в готичному стилі. Архітектура храму поєднує риси північної цегляної та французької готики.

Кафедральний собор Уппсали
Кафедральний собор Уппсали
59°51′ пн. ш. 17°38′ сх. д.
Тип споруди лютеранський соборd
пам'ятка
культурна власність
сакральне мистецтво і об'єкт культурної спадщини Швеціїd
Розташування Швеція, Уппсала
Початок будівництва 1287
Кінець будівництва 1435
Відбудовано 1886 – 1893 - перебудова
Висота 118,7 м
Будівельна система цегла
Стиль готика
Належність лютеранство
Єпархія Archdiocese of Uppsalad
Стан ecclesiastical listed building complexd[1]
Адреса Domkyrkoplan, SE-753 10
Епонім Ерік IX Шведський
Покровитель Ерік IX Шведський
Вебсайт svenskakyrkan.se/uppsala/welcome-to-uppsala-cathedral
Кафедральний собор Уппсали (Швеція)
 Кафедральний собор Уппсали у Вікісховищі

Собор має статус пам’ятки старовини згідно з розд. 4 Закону про пам'ятки культури (швед. Kulturminneslagen) (внесений 1939 року)[2]

Є найвищим собором Скандинавії.

Розміри будівлі:

  • довжина - 118,7 метрів;
  • висота веж - 118,7 метрів;
  • ширина - 45 метрів.

Собор був місцем коронації шведських королів від часів Середньовіччя до кінця XVII століття.

Історія

Будівництво собору розпочалось 1270 року. До нової великої будівлі собору була перенесена кафедра архієпископа Уппсали після пожежі в старій Уппсалі, де кафедра була раніше.

У пошуках будівника архієпископ Уппсали вирушив до Парижа, де за порадою місцевого бургомістра найняв Етьєна де Боніеля, що брав участь у будівництві Собору Паризької Богоматері. Біля 1287 року де Бонніель разом з 20 помічниками вирушив до Швеції, а дорожні витрати покриті коштом студентів, що навчалися в Парижі. Проект де Боннюеля був орієнтований на французьку архітектуру з двома високими вежами на західному фасаді. Спочатку будівництво велося з каменю, проте через дорогу вартість імпортної сировини продовжилося будівництво з використанням дешевшої цегли. 7 червня1435 року, на День Святої Трійці, через понад як 150 років будівництва собор було освячено попри те, що будівництво на той момент не було завершеним (бракувало веж). У 1473, 1572, 1702 роках у соборі трапились пожежі. Після реконструкції внаслідок пожежі 1702 року високі вежі замінено на маленькі, а куполи були відбудовані в стилі бароко.

Серйозної реставрації споруда храму зазнала в 1885 - 1893 роках під керівництвом архітектора Хельго Зеттервалля. 1874 року він запропонував проект, який орієнтувався на популярну тоді пізню французьку готику. Проте 1876 року переробив проект, зважаючи також на північну цегляну готику.

  • Вигляд собору 1619 - 1702
  • Вигляд собору 1747 - 1886
  • Вигляд собору 1892

Інтер'єр
Усередині собору

Некрополь

У середині собору містяться поховання видатних постатей шведської історії.

На підлозі поряд з ракою Святого Еріка є плита в пам'ять про візит Івана Павла II.

  • Рака св. Еріка
  • Надгробок Густава I Вази i його двох дружин
  • Надгробок Юхана III
  • Надгробок Катерини Ягеллонки

Виноски
  1. Bebyggelseregistret
  2. Svensk författningssamling (SFS) Lag (1988:950) om kulturminnen m.m.(швед.)

Посилання

Офіційний сайт собору

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.