Густав I Ваза
Гу́став I Ва́за (швед. Gustav Vasa; 12 травня 1496 — 29 вересня 1560, Стокгольм) — регент шведського королівства з 23 серпня 1521 року, король Швеції з 6 червня 1523 року. До вступу на престол — Густав Ерікссон (швед. Gustav Eriksson). Під його керівництвом Швеція добилася незалежності від Данії.
Густав I швед. Gustav I. Wasa | |
---|---|
Dei Gratia Rex Sveciae | |
![]() | |
Король Швеції | |
Правління | 1523-1560 |
Коронація | 6 червня 1523 |
Попередник | Кристіан II |
Наступник | Ерік XIV |
Біографічні дані | |
Релігія | лютеранство |
Народження |
12 травня 1496 Стокгольм |
Смерть |
29 вересня 1560 (64 роки) Стокгольм |
Поховання | |
Дружина | Катерина Сакс-Лауенбурзька |
Другий шлюб | Маргарита Лейонхуфвуд |
Третій шлюб | Катерина Стен Бок |
Діти | Ерік, Юхан, Катерина, Цецилія, Магнус, Анна Марія, Софія, Єлизавета, Карл |
Династія | Ваза |
Батько | Ерік Юхансон Ваза |
Мати | Цецилія Мансдоттер |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Титул
З 6 червня 1523 року — Med Guds Nåde, Sveriges, Götes och Vendes Konung (Божою милістю Король Швеції, Готів і Вендів)
Біографія
![](../I/GustavEriksson.jpg.webp)
Його батько Ерік Юханссон Васа був у родинних стосунках з покійним регентом Стеном Стуре Старшим, який не мав дітей. Про дитинство Густава збереглося багато цікавих розповідей, що виявляють ранній розвиток схильності до панування і бажання бути першим. З 13 років почалось шкільне життя Густава в Уппсалі.
У 1514 році Густав оселився при дворі Стіна Стуре Молодшого; в двадцять років він вже брав участь у війні з Данією і проявив велику хоробрість. Після перемир'я з Крістіаном II Густав був відправлений заручником у Данію. Звідси він втік спочатку в Любек, а потім у Даларну. У Даларні він намагався підняти повстання проти Данії; спочатку у нього було небагато прихильників і він вже хотів переїхати у Норвегію, але потім справа пішла успішно, й у 1521 році повстання охопило весь край. Густав рушив до Стокгольму; по дорозі до Веттерну представники станів поклялися йому у вірності як голові і ландсгерру всій Швеції. Отримавши значну допомогу з Любека, Густав розпочав облогу Стокгольма. Місто здалося йому 20 червня 1523 року. Ще раніше Густав був обраний королем Швеції. Кальмарська унія перестала існувати.
Густав I ввів у Швеції реформацію, переважно через її практичні і фінансові вигоди. Після затвердження реформації почалася боротьба Швеції з Данією проти Крістіана II і Любека, яких підтримував Карл V. Мирний договір підписано 1544 року в Шпайєрі. Для ослаблення впливу Любека Густав зблизився з Голландією і Англією.
Він також дбав про розвиток шведської торгівлі та промисловості. В останні роки свого панування Густав вів боротьбу з Московією (1554—1557), яка через два роки закінчилася, потім він втрутився в лівонські чвари, що призвели до Лівонської війни. Король помер 29 вересня 1560 року в Стокгольмі.
Сім'я
- Перша дружина (1531—1535) Густава була Катерина Саксен-Лауенбурзька (1513—1535), з якою одружився 24 вересня 1531 року. У них був син:
- Ерік XIV (1533—1577), король Швеції 1560—1569
- Друга дружина (1536—1551). 1 жовтня 1536 року він одружився з Маргаретою Еріксдотер (швед. Margareta Eriksdotter (Leijonhufvud), 1514—1551). У них було десятеро дітей:
- Юхан III (1537—1592), король Швеції 1568-1592
- Катерина (1539—1610), дружина Едварда II
- Цецилія (1540—1627), дружина Крістофера II, маркграфа Бадена
- Магнус (1542—1595), герцог Естергетланда
- Карл (1544—1544)
- Анна Марія (1545—1610), дружина Георга Йогана I (пфальц-граф Пфальц-Фельденцу)
- Стен (1546—1547)
- Софія (1547—1611), дружина герцога Магнуса II із Саксен-Лауенбурга
- Єлизавета (1549—1598), дружина Крістофера, герцога Мекленбургського
- Карл IX Ваза (1550—1611), король Швеції 1604—1611
- Катерина
- Цецилія
- Магнус
- Карл
- Анна Марія
- Стен
- Софія
- Єлизавета
- Третя дружина (1552—1560). У Вадстенському замку 22 серпня 1552 року він одружився з Катариною Стенбок (1535—1621).
Див. також
Джерела
Посилання
- Ґустав I Ваза // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Попередник Кристіан II |
![]() |
Король Швеції 1523-1560 |
![]() |
Наступник Ерік XIV |