Квотування
Квотува́ння (лат. quote — скільки) — це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності.
Також це встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах.
Різновиди квот
Розрізняють квоти:
Квоти (контингенти) глобальні — квоти, що встановлюються відносно товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується або з яких він імпортується.[1]
Квоти (контингенти) індивідуальні — квоти, що встановлюються відносно товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.[1]
Квоти на теле- і радіомовленні
Квотування теле- та радіоефіру застосовується в багатьох країнах як інструмент культурної політики. Квоти можуть визначати загальний відсоток медіаконтенту, вироблений в даній країні, або ж мови ефіру.
Одним з найяскравіших прикладів такого роду квотування є Закон Тубона, прийнятий у Франції в 1990-х роках з метою захисту позицій французької мови, зокрема в медіапросторі. Станом на 2016 рік у Франції діє квота на 40 % для музичного контенту французькою мовою, з якого не менше половини — нові твори, котрі мають транслюватися у прайм-тайм[2]. Яскравим прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2 %, проте завдяки квотуванню підвищилася до 25 %[2].
В Україні про необхідність квотування в медіапросторі для захисту україномовних митців на державному рівні було оголошено лише в 2016 році, коли дослідження громадських активістів показали, що частка україномовних пісень в радіоефірі скоротилася до 4-5 %[2]. На необхідності такого кроку наголосив міністр культури України В. Кириленко[3][4], а групою депутатів було внесено законопроєкт «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)[5], що передбачає встановлення квоти у 50 % «українських авторів і виконавців», з яких не менше 75 відсотків — державною мовою.
Див. також
Примітки
- Закон України про зовнішньоекономічну діяльність. Стаття 1. Визначення термінів
- Квотування ефіру, як інструмент культурної політики
- Кириленко ініціює збільшення квоти українського продукту в радіоефірі до 75%. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- В`ячеслав Кириленко обговорив шляхи підтримки української музики з представниками радіокомпаній
- Законопроєкт 3822
Джерела
- Економічна енциклопедія
- В. П. Горбатенко. Квотування // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Література
- П. Шляхтун. Квота // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.324 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання
- КВОТУВАННЯ //Фармацевтична енциклопедія
- Індивідуальні квоти (контингенти) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Квота // Митна енциклопедія
- Квоти на наркотичні засоби і психотропні речовини // Митна енциклопедія
- Квотування зовнішньоекономічних операцій // Митна енциклопедія
- Контингентування (квотування) // Митна енциклопедія