Квінт Лоллій Урбік

Походив із заможної романизованої родини з м. Тідіт (Нумідія). У 121 році отримав посаду quattuorvir viarum curandarum (вігісекстемвіра, тобто одного з міських магистратів). Згодом розпочав військову кар'єру військовим трибуном у XXII легіоні Фортуни Першородної, що знаходився у Могонціаці (сучасний Майнц). Згодом став міським квестором Риму й сенатором. Слідом за тим, один рік обіймав посаду легатом при проконсулі провінції Азія. По поверненню до Риму його призначено народним трибуном та претором.

У 130–133 роках очолював X Парний легіон, що стояв у Віндобоні (сучасний Відень). Потім брав участь у поході імператора Адріана для придушення Юдейського повстання на чолі із Бар Кохбою. За свою звитягу у 134 році отримав «почесний спис» та призначення консулом-суфектом.

У 135 році увійшов до колегії феціалів та отримав у керування провінцію Нижня Германія. На цій посаді залишався до 138 року, коли отримав проконсульство у провінції Британія. Під час своєї каденції, яка тривала до 144 року, за наказом імператора Антоніна Пія у 139 році відновив Каструм Корія (сучасний Кобрідж неподалік Ньюкасла), у 141 році з 3 легіонами вдерся до Каледонії (південна частина сучасної Шотландії) та до 142 року остаточно підкорив місцеві племена, а у 143–144 роках побудував великий лімес, так званий Антонінів вал.

У 144–146 роках як проконсул керував провінцією Африка. У 146–160 роках був префектом Риму. На цій посаді він і помер.

• Anthony Richard Birley, The Roman Government of Britain, Oxford, Oxford University Press, 2005 ISBN 978-0-19-925237-4
• Horst Wolfgang Böhme, Römische Beamtenkarrieren. Limesmuseum, Aalen 1977 (Kleine Schriften zur Kenntnis der römischen Besetzungsgeschichte Südwestdeutschland, 16), S. 50-55.