Квінт Лутацій Церкон
Квінт Лутацій Катул Церкон (285/282 — 235 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 241 року до н. е.
| Квінт Лутацій Церкон | |
|---|---|
| Народився |
274 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер |
236 до н. е.[1][2] невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel |
| Посада | цензор Стародавнього Риму[2], давньоримський сенатор[3] і консул[3][2] |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Гай Лутацій Катул[2][1][1] |
Життєпис
Походив з плебейського роду Лутаціїв. Син Гая Лутація Катула.
У 241 році до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Торкватом Аттіком. Брав участь у завершенні Першої пунічної війни. Формально завершив бойові дії на Сицилії, уклавши остаточний мир на умовах, затверджених його братом Гаєм. Після цього слідкував на відходом карфагенян з Сицилії. Того ж року вирушив проти міста Фаліски, яке намагалося скинути владу Риму. Швидко переміг ворогів й отримав за це від сенату тріумф.
У 236 році до н. е. обрано цензором разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Кавдіном. Втім чогось суттєво на цій посаді не зміг зробити, тому що ще до завершення своєї каденції помер.
Джерела
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Quintus Lutatius Catulus Cerco (1), v. 1, page 672. (англ.)
- Fasti triumphales (лат.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Любкер Ф. Lutatii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 793–794.
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3