Квір-гетеросексуальність

Квір-гетеросексуальність - це гетеросексуальна практика або ідентичність, яку суперечливо називають квір - термін, який традиційно використовувався для опису окремих людей або всього, що є дивним, різним та незвичним. Ця концепція вперше з'явилась в середині 1990-х років в рамках радикального фемінізму [1], як позитивна ідентифікація була озвучена Клайдом Смітом у роботі, виголошеній на конференції в Амстердамі у 1997 році; [2] у 2003 році The Village Voice опублікував статтю під назвою "The Queer Heterosexual", яку з тих пір цитували інші, використовуючи цей термін. [3]

Стверджується, що "дивна гетеросексуальність" складається з гетеросексуальних осіб, які демонструють нетрадиційні гендерні вирази або які приймають гендерні ролі, які відрізняються від гегемоністської маскулінності та жіночності. «Квір-парасолька» [4] - це термін, що використовується для опису тих, хто не є гетеросексуалом, або осіб, які сприймаються як чоловічні жінки чи жіночні чоловіки .

Думка про те, що будь-яких гетеросексуалів можна назвати "диваками", дуже спірна. [5] Деякі представники ЛГБТК + спільноти вважають використання терміну "квір" гетеросексуальними людьми образливим привласненням. Залучення людей, котрі, як вважають, не зазнають утисків щодо своєї сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності та привласнюють аспекти квір-ідентичності, що сприймається як "модна", може призвести до нехтування гнобленням тих, чию культуру вони привласнюють. [6]

Феміністична критика та квір-теорія

Кітцінгер та Вілкінсон стверджували, що реабілітація гетеросексуальності через "квір-гетеросексуальність" як "концепцію, похідну від постмодерністської та квір-теорії" [1] розглядається як недосконала з радикальної феміністичної точки зору. [7] «Queer-гетеросексуальність» називається дестабілізацією всіх таких категорій та переходом до світу, де такі категорії, як «гетеросексуальність», стають зайвими. Квір-теорія [8] була створена для розуміння понять статі, крім бінарного - чоловічого та жіночого.

У статті 2004 року Аннет Шліхтер описує дискурс про квір-гетеросексуальність як мету, спрямовану на "де- та можливу реконструкцію гетеросексуальної суб'єктивності шляхом прямого прагнення авторів ідентифікувати себе як квір". [9]

Поставивши питання про те, чи є ідея гомосексуальної "заразності" обов'язково гомофобною, Гай Девідсон використовує статтю Village Voice як приклад того, як ідея квір-гетеросексуалізму може мати "політично позитивні наслідки". [10] 

У "Straight write queer" автори визнають, що квір-гетеросексуали лише починають виходити з шафи, в книзі наводяться приклади з історичної та сучасної літератури: анахорети, маркіз де Сад та Алджернон Чарльз Свінберн. "Чоловічий мазохізм відмовляється від мужності, що базується на фалічному володінні, і, отже, стає стратегічним місцем для квір-гетеросексуального опору гетеронормативності". [11]

Експертиза мужності

У 2005 році Роберт Хізлі досліджував квір-гетеросексуальність серед групи чоловіків, яких він ідентифікує як "straight-queer males" (прямолінійні самці). [12] За словами Хізлі, ці чоловіки є самоідентифікованими гетеросексуалами, котрі не вважають соціальні простори, де панують традиційно чоловічі особистості, комфортними. Хізлі вважає, що недостатнє розуміння маскулінності можна усунути, створивши термінологію для опису негегемоністської чоловічої поведінки. Він перелічує поведінку,яка може бути притаманна "прямолінійним самцям": платонічне обіймання, тримання за руки, емоційна відкритість.

Чоловіки, яких опитували щодо їх "переважно прямолінійної" поведінки, давали різні причини для своєї самоідентифікації: одні відчували себе примушеними традиційними моделями гендеру та сексуальної орієнтації, інші вважали чоловіків привабливими. Деякі мали незначний сексуальний інтерес до чоловіків, але не бажали романтичних одностатевих стосунків або статевих зносин, тоді як інші відчували романтичний, але не сексуальний інтерес до інших чоловіків. [13]

Дискусія

Оскільки поняття "квір" зазвичай визначається як синонім ЛГБТК+ [14] або як "не гетеросексуальний", термін "квір-гетеросексуал" вважається суперечливим. Деякі ЛГБТК+ особи не схвалюють привласнення "квір" цисгендерними гетеросексуальними особами, оскільки цей термін використовувався для придушення ЛГБТК+ людей. [6] Знаменитості, що самоідентифікуються як квір, також стикаються з негативною реакцією, дехто стверджує, що їх особистість являє собою "гру" з "модними" частинами ЛГБТК+, не мусячи страждати від утисків, тим самим ослабляючи боротьбу, яку переживають квір-люди. [5]

Критики порівнюють використання цього терміну із такими знаменитостями, як Мадонна, яка використала танець Vogue - стиль, що походить від геїв, особливо кольорових геїв - у своїх виступах, наважуючись на його використанні там, де не змогли засновники стилю. [15] Даніель Гарріс, автор книги "Підйом і падіння гей-культури", сказав, що у людей, які називають себе "квір-гетеросексуалом", створюється враження, що вони роблять щось сміливе... Мені трохи погано, що прямолінійні чоловіки будуть використовувати ці терміни ". Скай Гілберт називав Кальвіна Томаса "маленьким гетеросексуальним чоловіком, який відчайдушно бажає стати членом гей-спільноти".

Посилання
  1. Kitzinger, Celia; Wilkinson, Sue (1994). Virgins and Queers: Rehabilitating Heterosexuality?. Gender & Society 8 (Vol. 23): 444–462. doi:10.1177/089124394008003009.
  2. Smith, Clyde (29 July – 1 August 1997). How I Became a Queer Heterosexual. "Beyond Boundaries," An International Conference on Sexuality, University of Amsterdam.; most papers cite these two as their entry point into the discussion.
  3. Taormino, Tristan (6 травня 2003). The Queer Heterosexual. The Village Voice.
  4. Scheele, Kurt. Benezit Dictionary of Artists. Oxford University Press. 31 жовтня 2011.
  5. Mortimer, Dora (9 лютого 2016). Can Straight People Be Queer? - An increasing number of young celebrities are labeling themselves 'queer.' But what does this mean for the queer community?. Vice Media.
  6. The Origins Of 'Queer' As A Slur. History Buff. Процитовано 14 грудня 2016.
  7. Kitzinger, Celia; Wilkinson, Sue (1996). Virgins and Queers: Rehabilitating Heterosexuality?. У Davis, Sara; Gergen, Mary. Towards a New Psychology of Gender. Routledge. с. 411–412. ISBN 978-0-415-91308-9.
  8. Postic, Jay (October 2011). A Review of "Feminism is Queer: The Intimate Connection Between Queer and Feminist Theory". Journal of Lesbian Studies 15 (4): 507–509. ISSN 1089-4160. doi:10.1080/10894160.2011.607413.
  9. Schlichter, Annette (2004). QUEER AT LAST?: Straight Intellectuals and the Desire for Transgression. GLQ: A Journal of Lesbian and Gay Studies (Duke) 10 (4): 543–564. doi:10.1215/10642684-10-4-543.
  10. Davidson, Guy (2005).  'CONTAGIOUS RELATIONS': Simulation, Paranoia, and the Postmodern Condition in William Friedkin's Cruising and Felice Picano's The Lure. GLQ: A Journal of Lesbian and Gay Studies 11 (1): 23–64. doi:10.1215/10642684-11-1-23.
  11. Fantina, Richard; Thomas, Calvin (2006). Straight writ queer: non-normative expressions of heterosexuality in literature. McFarland. ISBN 978-0-7864-2638-6.
  12. Ingraham, Chrys (2005). Thinking Straight: the power, the promise, and the paradox of heterosexuality. Routeledge. с. 109–130. ISBN 978-0-415-93273-8.
  13. Savin-Williams, Ritch C.; Cohen, Kenneth M. (3 листопада 2010). Mostly Straight, Most of the Time. The Good Men Project Magazine.
  14. Jodi O'Brien, Encyclopedia of Gender and Society (2009), volume 1.
  15. A straight embrace of gay culture -- with a twist / The straight men who reach out to gays defy easy categorization. SFGate. Процитовано 14 грудня 2016.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.