Радикальний фемінізм

Радикальний фемінізм (англ. Radical feminism) — одна з ключових течій фемінізму, що виникла в рамках другої його хвилі в 60-х роках ХХ ст., котра системно критикує патріархат і закликає до радикальних реформ у суспільстві, що передбачають усунення чоловічого панування у всіх соціальних та економічних контекстах.

Redstockings — нью-йоркська радфем-група, діяла з 1969 року
Селін Ренооз (1840—1928)
Джеральдін Трейна, 1956
Еллен Вілліс, 1970-ті
Одрі Лорд, Мерідель ле Сюр, Адріана Річ, 1980
Андреа Дворкін та Джим Хайнс в тв-шоу After Dark, 1988
Філліч Честер
Кетрін МакКіннон, виступ у Кембриджі, 2006
Гейл Дайнс, Кембриджський союз, 2011
Лі Лейкман (Lee Lakeman), 2013
Джулі Біндель на конференції в Латвії, 2015
Гаррієт Вістріх, 2016
Меган Мерфі

Радикальний фемінізм бачить причину утиску жінок у патріархатних гендерних відносинах, а не в правових системах (як ліберальний) або класових конфліктах (як соціалістичний і марксистський). Патріархат трактується в ньому як «трансісторичне явище»[1], важливіше за інші джерела гноблення, «не тільки як найстаріша і найбільш універсальна форма панування, але як основна форма»[2], зразок для всіх інших дискримінацій і основа суспільства, де чоловіки утискають жінок та домінують над ними.

Радикальні феміністки прагнуть ліквідувати патріархат, щоб «звільнити всіх від несправедливого суспільства, кидаючи виклик існуючим соціальним нормам та інститутам». Це включає протидію сексуальній об'єктивації жінок, суспільну просвіту щодо проблем насильства проти жінок (зокрема, зґвалтувань, проституції та порнографії), критику концепції гендерних ролей.

Шуламіт Фаєрстоун в праці «Діалектика статі: обґрунтування феміністичної революції» (1970) зазначала: «Кінцевою метою феміністичної революції повинно бути знищення не тільки чоловічого панування, як було заявлено у першому феміністичному рухові, а і розрізнення за статевими ознаками: генітальні розбіжності людей не повинні мати значення в культурному аспекті».

Проблеми і теорія

Радикальний фемінізм доводить, що суспільство — це патріархат, в якому клас чоловіків пригноблює клас жінок. Утиск жінок розглядається як найголовніша форма утиску, що існувала з часів зародження людства.

Концепт Особисте — це політичне поєднав індивідуальні досвіди утиску окремих жінок з ширшою картиною інституціоналізованого гноблення, продемонструвавши, як гендерний утиск цілком пронизує соціальне буття.

Перегляд облігатної гетеросексуальності запропонував альтернативи патріархатним стосункам: політичне лесбійство та лесбійський сепаратизм (відоме радфем-гасло «не спи з ворогом»).

Персоналії

Філософію радикального фемінізму розробляли, відстоювали чи розділяли, зокрема, такі феміністки (жирним відзначені ключові теоретикині, більше див. Список феміністок):

  • Вім Гора Адема
  • Чуд Пем Аллен
  • Ті-Грейс Аткінсон
  • Розалін Бексенделл[уточнити: ком.]
  • Лінда Беллос
  • Кетлін Беррі
  • Джулі Біндел
  • Джудіт Браун
  • Сюзен Браунміллер
  • Мерилін Зальцман Вебб
  • Елен Вілліс
  • Гаррієт Вістріч
  • Мішель Воллес
  • Гейл Дайнс «Порноленд: Як порнографія вкрала нашу сексуальність?»
  • Андреа Дворкін, «Порнографія: чоловіки володіють жінками» (1981), «Статевий зв'язок» (1987)
  • Керол Джардіна
  • Шейла Джеффріс
  • Мері Дейлі
  • Крістін Дельфі
  • Керол Ганіш
  • Мерль Гофман[уточнити: ком.]
  • белл гукс
  • Жермен Ґрір, «Жінка-євнух» (1970), «Секс і доля: політика народжуваності» (1984); «Зміни: жінка, старіння і менопауза» (1991), «Дружина Шекспіра» (2007), «Уся жінка» (1999).
  • Лаура Ікс
  • Лір Кейт
  • Д. А. Кларк досліджувала звязок насильства проти жінок з ринковою економікою (есей «Справедливість — це жінка з мечем» (Justice Is A Woman With A Sword)[3], 1991)
  • Енн Коедт
  • Марджорі Крамер
  • Ніккі Крафт
  • Одрі Лорд
  • Шейла Майклз
  • Кетрін МакКіннон
  • Кейт Міллетт
  • Робін Морган, «Сестринство — могутнє» (1970)
  • Ірен Песлікіс
  • Дженіс Реймонд
  • Кеті Сарачайлд, авторка фрази «Сестринство — могутнє» (Sisterhood is Powerfull)
  • Валері Соланас, Маніфест Товариства Повного Знищення Чоловіків
  • Шуламіт Фаєрстоун, «Діалектика статі: обґрунтування феміністичної революції» (1970)
  • Меліса Фарлі
  • Мерилін Фрай
  • Філіс Честер
  • Алікс Кейтс Шульман

Серед чоловіків ідеї радикального фемінізму розвивали:

  • Роберт Дженсен
  • Джон Столтенберг

Див. також

Примітки

  1. Willis, p. 122.
  2. Willis, p. 123.
  3. Clarke, D.A. (1991). Justice is a woman with a sword. NoStatusQuo (Nikki Craft).

Література

  • Bell, Diane and Renate Klein. Radically Speaking. Spinifex Press ISBN 1-875559-38-8.
  • Coote, Anna and Beatrix Campbell. (1987) Sweet Freedom: The Movement for Women's Liberation. Blackwell Publishers. ISBN 0-631-14957-0 (hardback) ISBN 0-631-14958-9 (paperback).
  • Daly, Mary. (1978) Gyn/Ecology: The Metaethics of Radical Feminism. Beacon Pr. ISBN 0-8070-1413-3
  • Echols, Alice (1989). Daring To Be Bad: Radical Feminism in America 1967-1975. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 978-0-8166-1787-6.
  • Firestone, Shulamith. (1970). The Dialectic of Sex: The Case for Feminist Revolution. William Morrow and Company. ISBN 0-688-06454-X (Reprinted editions: Bantam, 1979, ISBN 0-553-12814-0; Farrar Straus Giroux, 2003, ISBN 0-374-52787-3.)
  • Koedt, Anne, Ellen Levine, and Anita Rapone, eds. (1973). Radical Feminism. Times Books. ISBN 0-8129-6220-6
  • Blanche, Linden-Ward (1993). American Women in the 1960s: Changing the Future. New York: Twayne. ISBN 978-0-8057-9905-7.
  • Love, Barbara J. and Nancy F. Cott. (2006). Feminists Who Changed America, 1963—1975. University of Illinois Press. ISBN 0-252-03189-X for biographies of participants in radical feminist groups
  • MacKinnon, Catharine. (1989) Toward a Feminist Theory of the State. ISBN 0-674-89646-7
  • Willis, Ellen, «Radical Feminism and Feminist Radicalism», 1984, collected in No More Nice Girls: Countercultural Essays, Wesleyan University Press, 1992, ISBN 0-8195-5250-X, pp. 117—150.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.