Квітченко Максим Валерійович

Почав займатись хокеєм в 6-річному віці в школі київського «Сокола». Першим тренером був Микола Олександрович Майко.[1]

З 2008 року Квітченко виступає в системі воскресенського «Хіміка», найчастіше за молодіжний склад команди.

Узяв участь у двох юніорських і трьох молодіжних чемпіонатах світу в першому дивізіоні за команду України. За цей час у 25 зустрічах набрав 15 очок. Перед дорослим чемпіонатом світу 2010 року в першому дивізіоні був запрошений на тренувальний збір національної команди України, але в остаточну заявку команди не потрапив.

В листопаді 2010 року Максима було запрошено до складу національної збірної команди України для участі в Єврочеленджі, котрий відбувався в Польщі. В трьох поєдинках турніру Квітченко закинув дві шайби, а в матчі проти господарів льоду його було визнано найкращим гравцем поєдинку своєї збірної.[2]

• У кінці липня 2015 року в інтерв'ю офіційному сайту клубу «Рязань»[3] Квітченко заявив, що ще до повноліття прийняв російське громадянство, хоча встиг зіграти на двох юніорських, трьох молодіжних і двох дорослих чемпіонатах світу, а також в олімпійському відборі до Ігор у Сочі у складі збірної України[4]. Цитата мовою оригіналу:

Постепенно пришел к выводу, что российское гражданство открывает куда больше перспектив в профессиональном плане. Где-то лет в 17 принял российское гражданство. Так что теперь я – россиянин.

• У грудні 2015 року в інтерв'ю сайту sport.ua головний тренер збірної України Олександр Савицький відповів на питання про Квітченка. Цитата мовою оригіналу[5]:

Если брать Максима Квитченко, к примеру, он у меня играл в сборной до 20 лет. Отличный парень, неплохой хоккеист, сейчас прибавил, и в Донецке был. Он говорит, что его спортивной карьере мешает украинское гражданство. Я задался вопросом: «Какой карьере?». Карьера в ХК «Рязань», на тот момент он был в «Рязани». Я понимаю, если у него карьера в «Монреале», в ЦСКА, но в «Рязани»... Меня вот это немного смущает.

• Профіль на Eliteprospects (англ.)