Кегеян Арутюн Левонович

Арутюн Левонович Кегеян (вірм. Հարություն Լևոնի Քեհեյան; 9 квітня 1930[1], Афіни, Греція 17 квітня 2015[2], Єреван, Вірменія) радянський футболіст, півзахисник, який раніше грав на позиції нападника. Майстер спорту (1959), заслужений майстер спорту (1960), Заслужений тренер Вірменської РСР (1970).

Арутюн Кегеян
Особисті дані
Повне ім'я Арутюн Левонович Кегеян
Народження 9 квітня 1930(1930-04-09)
  Афіни, Греция
Смерть 17 квітня 2015(2015-04-17) (85 років)
  Єреван, Вірменія
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство  СРСР Вірменія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
«Динамо» (Єреван)
Професіональні клуби*
1949—1954 «Спартак» (Ереван) 124 (17)
1955 «Спартак» (Москва) 11 (4)
1956—1961 «Спартак» (Єреван) 123 (25)
Тренерська діяльність**
1962 «Спартак» (Єреван)
1971—1974 «Арарат» (Єреван) (тренер)
Звання, нагороди
Нагороди
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився в 1930 році в Афінах і жив там до 16 років.

Кегеян є одним з найбільш яскравих індивідуальностей вірменського футболу. У 1960 році першим з вірменських футболістів отримав звання заслуженого майстра спорту і довгий час залишався єдиним у Вірменії заслуженим майстром спорту з футболу. Кегеян у складі єреванського «Спартака» брав участь у фінальному матчі на Кубок СРСР з футболу 1954 року проти київського «Динамо».

Кегеян був футболістом універсального плану: успішно грав на місці правого інсайда, і в середній лінії. Відмінно бачив поле, багато комбінував, володів унікальним дриблінгом. Ці якості привернули увагу тренерів московського «Спартака», і він був запрошений в 1955 році в столичний клуб, де його партнерами були майбутні олімпійські чемпіони: М. Симонян, А. Ільїн, Б. Татушин, А. Ісаєв, І. Нетто та ін.

Не закріпившись у Москві наступного сезону повернувся в єревенський клуб, де і грав до завершення кар'єри у 1961 році

Залучався до складу збірної СРСР і грав у товариських матчах.

Тренерська діяльність

У 1971—1974 роках був у тренерському складі єреванського «Арарату» — віце-чемпіона, чемпіона і володаря Кубка СРСР. Після цього успішно працював в юнацьких командах республіки.

З 1993 року був директором центрального стадіону «Раздан» у Єревані, де і помер у 2015 році.

Досягнення

Особисте життя

  • Онук Саркіс Мовсесян, також став футболістом і виступав за «Арарат».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.