Кейлі (місячний кратер)

Кра́тер Ке́йлі (лат. Cayley) — невеликий метеоритний кратер в зоні західного узбережжя Моря Спокою на видимому боці Місяця. Назва присвоєна на честь англійського математика Артура Кейлі (1821—1895) й затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось в ератосфенівському періоді[1].

Характеристики кратера
Кейлі
Світлина із зонда «Lunar Orbiter 4»
Координати 3.94° пн. ш. 15.09° сх. д. / 3.94; 15.09
Діаметр 14,2 км
Глибина 3,130 км
Довгота ранкового
термінатора		 345°
Епонім Артур Келі
Рік затвердження 1935

Кейлі

Опис кратера
Околиці кратера Келі. Фрагмент карти видимого боку Місяця[2].

Найближчими сусідами кратера Кейлі є Вевелл на заході; кратер Арідей сході північному сході; кратер Діонісій на південному сході і кратер Морган на півдні. На північ від кратера знаходиться Борозна Арідея, на південному сході Борозни Ріттера[3]. Селенографічні координати центра кратера 3.94° пн. ш. 15.09° сх. д. / 3.94; 15.09, діаметр 14,2 км[4], глибина 3,13 км[5].

Кратер Кейлі має циркулярну чашоподібну форму з невеликою ділянкою плаского дна. Вал з чітко окресленою гострою крайкою, внутрішній схил валу гладкий, з високим щодо навколишньої місцевості альбедо. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 520 м[1]. За морфологічними ознаками кратер належить до типу BIO (за назвою типового представника цього класу — кратера Біо). Входить до списку кратерів з темними радіальними смугами на внутрішньому схилі від Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO)[6].

Рівнинна місцевість, що оточує кратер Кейлі, отримала неофіційну назву «формація Кейлі». Припускається що подібні формації складені породами викинутими при утворенні місячних морів, у даному випадку Моря Дощів.

Сателітні кратери відсутні.

Див. також

Примітки
  1. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  2. Карта видимого боку Місяця
  3. Кратер Кейлі на мапі LAC-60.
  4. Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу
  5. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
  6. Перелік кратерів з темними радіальними смугами Асоціації місячної і планетарної астрономії (ALPO) Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.