Кейо Лійнамаа

Життєпис

57-й прем'єр-міністр Фінляндії, міністр юстиції Фінляндії, міністр праці Фінляндії.

За освітою адвокат, спеціалізувався на галузі трудового права, працював у фінському Центральному союзі профспілок, сіті-менеджером міста Мянтя.

У 1965 — Національний посередник у трудових суперечках, запобіг виникненню кількох великих страйків.

У 1967 за дорученням прем'єр-міністра Рафаеля Паасіо Лійнамаа вів перемовини з організаціями роботодавців і профспілок, що привели в кінцевому підсумку до загальнонаціональної угоди про політику доходів. Входив до першого кабінету Теуво Аура як міністр юстиції, у другому кабінеті Теуво Аура обіймав посаду міністра праці з жовтня 1971 по лютий 1972.

Після виборів 1975, коли політичні партії Фінляндії не змогли домовитися про умови формування коаліційного уряду, президент Урго Кекконен призначив Лійнамаа на посаду прем'єр-міністра тимчасового уряду, на якій він перебував з червня по листопад 1975[2].

Примітки
  1. Юссила и др., 2010, с. 354, 271.
  2. Ministerikortisto. Valtioneuvosto.[недоступне посилання з Октябрь 2017]

Література
  • Юссила О., Хентиля С., Невакиви Ю. Политическая история Финляндии 1809—2009 = Osmo Jussila, Seppo Hentilä, Jukka Nevakivi. Suomen poliittinen historia, 1809—2009 / Пер. с финск. — М. : Издательство «Весь Мир», 2010. — 472 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-7777-0469-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.