Керніт

Керніт (рос. кернит; англ. kernite; нім. Kernit m) — мінерал класу боратів.

Керніт
Керніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Na₂B₄O₆(OH)₂·3H₂O
Nickel-Strunz 10 6.DB.05[2]
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Керн[3]
Типова місцевість Kramer districtd[3]
 Керніт у Вікісховищі

Загальний опис

Водний борат натрію острівної будови Na2B4О7•4Н2О.

Містить (%): Na2О — 22,65; B2О3 — 50,8; Н2О — 26,55.

Сингонія моноклінна.

Утворює подовжені або клиноподібні кристали, волокнисті, зернисті агрегати.

Спайність довершена у трьох напрямках.

Колір безбарвний або білий.

Блиск скляний.

Твердість 2,5—3,0.

Густина 1,904—1,918.

Зустрічається у вулканогенно-осадових родовищах бору. Входить до складу борних руд. Виявлений у соляних родовищах Керн, шт. Каліфорнія, США.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Schaller W. T. Kernite, a new sodium borate // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1927. — Vol. 12, Iss. 1. — P. 24–25. — ISSN 0003-004X; 1945-3027

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Керніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Керніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.