Керченська бухта

Керченська бухта — незамерзаюча бухта в Керченській протоці Азовського моря.

Керченська бухта
45°20′ пн. ш. 36°30′ сх. д.
Прибережні країни  Україна і  Росія
ідентифікатори і посилання
GeoNames 706522
Керченська бухта
Керченська бухта (Україна)

Бухта іменується Керченською з XVIII століття[1]. Також відома як Керченська губа, Керченська затока, Керченський рейд.

Заглиблюється на 4,3 км у східний берег Керченського півострова, який є частиною півострова Крим. Ширина біля входу близько 5 км. Глибина до 5 м, до торгового порту фарватер заглиблений.

Північно-східною межею бухти є мис Зміїний, південно-західною — мис Ак-Бурун[2]. На північному березі бухти в неї вдається мис Карантинний.

Південний берег високий, крутий, місцями обривистий; західний берег низинний і піщаний (за винятком гори Мітрідат); північний берег від гори Мітрідат до Карантинного мису низовинний, глинистий[3]. На ділянці між Карантинним і Зміїним мисами північний берег високий, кам'янистий, місцями утесовий. Практично вся берегова лінія бухти урбанізована. На березі бухти розташований місто і порт — Керч. У бухті розташувався Керченський морський торговельний порт. На південному березі бухти знаходиться фортеця Керч.

Бухта заповнюється водою то з Чорного, то з Азовського моря, що обумовлює коливання солоності води[4]. Бухта відноситься до забруднених районів Азовського моря[5].

Примітки
  1. Пилигримы Крыма. Выпуск №3(8).
  2. Аркуш карти L-37-85 Керчь. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
  3. Древнейшие государства на территории СССР. — Т. 8.
  4. Рябчиков П. И. Распространение древоточцев в морях СССР.
  5. Резчиков Е. А., Заломнова О. Н. Экология. Учебное пособие. — ISBN 978-5-2760-1934-5.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.