Кизил-кобинська культура

Кизил-кобинська культура — археологічна культура доби фінальної бронзи — раннього заліза, що займає гірські і передгірні райони Криму, пам"ятки датуються XI—ІІІ століттями до н. е.

Назву отримала за місцем першої знахідки біля урочища Кизил-Коба (Червоні печери), (нині на території Сімферопольського району) археологами Глібом Бонч-Осмоловським й Миколою Ернстом у 1921—1924 роках[1].

Представлена ​​поселеннями і могильниками.

Відомі укріплені поселення дотаврських етапів (Уч-Баш, Кизил-Коба, Сахарна Головка, Алма-Кермен, тощо) та неукріплені невеликі поселення у річкових долинах і могильники кам'яних скринь у горах таврського етапу культури.

Носії цієї культури мешкали у наземних житлах, землянках і напівземлянках, займалися землеробством, скотарством, рибальством і полюванням, знали ремесла. Носіями цієї культури були невідомі народи, що на пізньому етапі отримали в античних грецьких джерелах етнонім таври[2][3][4][5][6].

Вироби

Характеризується ліпним посудом: горщиками, корчагами, мисками, кубками, черпаками, орнаментованими і неорнаментованими. Знаряддя представлені виробами із бронзи, заліза, каменю, кременю, кістки, рогу, кераміки, тощо. Зброя, знайдена на пам'ятках — переважно кістяні, рогові і бронзові наконечники стріл, мечі і кинджали скіфських типів, кам'яні булави, сокири і молоти. У могильниках кам'яних скринь, характерних для таврського періоду культури представлені різноманітні бронзові прикраси, намисто, предмети озброєння і кінського обладунку, тощо.

Походження

Походження цієї культури дискусійне: при місцевому субстраті білозерської культури на етапі формування простежується потужний імпульс з заходу, де поширені культури фракійського гальштату.

Пізніше за доби раннього заліза превалюють східні впливи з Кавказу й Передкавказзя. На фінальному етапі знову проявляються балканські риси, але найбільший вплив в цей час племена отримували від античних полісів, з якими межували, від яких і отримали легендарну назву.[7]

Примітки
  1. Кизилкобинская культура Архівовано 31 жовтня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  2. Таври та їх культура
  3. Україна: Історія великого народу, «Кизил-Кобинська культура»
  4. Тавры (Доколонизационный период): Национальный заповедник «Херсонес Таврический» (рос.)
  5. Зализняк Л. Л., Археология Украины: «Тавры» (рос.)
  6. Кизил-Кобинська культура
  7. Кравченко, Евеліна (2011). Кизил-кобинська культура у Західному Криму (українська). Київ: ІА НАНУ.

Джерела
  • Кравченко Е. А. Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с. ISBN 978-966-02-5745-0
  • Кравченко Е. А. // «Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури» [Текст] / Археологія. — 2010 р. — № 1. — С. 11-27, ISSN 0235-3490
  • Лесков А. М., «Горный Крым в І тысячелетии до нашей эры», г. Киев, 1965 г. (рос.)
  • «Кизил-Кобинская культура» // том 32, «Большая советская энциклопедия», БСЭ, 1936 г. (рос.)
  • Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с.
  • Кравченко Э. А, Горбаненко С. А., Горобец Л. В., Кройтор Р. В., Разумов С. Н., Сергеева М. С., Яниш Е. Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины (по материалам исследований поселений Уч-Баш и Сахарная Головка). — Киев: ИА НАН Украины, 2016. — 318 с. (рос.) ISBN 978-966-02-7802-8

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.