Кийнасту
Кийнасту (ест. Kõinastu laid, Keinaste) — острів площею 2,66 км² між Естонськими островами Сааремаа і Муху. Знаходиться у південній частині протоки Вяїнамері на північ від протоки Вяйкевяйн (котра розділяє острови Сааремаа і Муху) та на захід від бухти Липемері (в острові Муху).
Кийнасту | |
---|---|
ест. Kõinastu | |
Маяк острова | |
Карта | |
Географія | |
58°37′52″ пн. ш. 23°01′59″ сх. д. | |
Місцерозташування | Протока Вяїнамері |
Акваторія | Вяїнамері |
Група островів | Моонзундський архіпелаг |
Площа | 2,66 км² |
Довжина | 2,5 км |
Ширина | 1,5 км |
Найвища точка | 5 м |
Країна | |
Естонія | |
Регіон | повіт Сааремаа |
Адм. одиниця | Сааремаа |
Населення |
4 осіб (31 грудня 2011)[1] |
Кийнасту Кийнасту (Естонія) | |
Кийнасту у Вікісховищі |
Природа
При низькому рівні води острів Кийнасту з'єднується із найзахіднішою точкою острова Муху через 2-кілометровий бар (пересип) Кийнасту лее. На цьому маленькому острові є дев'ять місцевих (ландшафтних) типів: моренні рівнини, вигнуті пляжі(в південно-східній частині острова), старі вапнякові насипи (характерні для західної частини острова), велика кількість валунів, горби зчленовані різним рослинним покривом, зарослі ялівця, прибережні луки, листяний ліс різної густоти (росте у східній частині острова), колишня рілля центральної частини острова яка зараз значною мірою використовується як сіно. Всього тут виявлено 369 видів рослин, з них 16 охороняються.[2]
Історія
Острів вперше згадується в Середньовіччі під назвою Drotzenholm. У 16 ст. тут були дві ферми, а потім навіть невелике село. На 1834 тут проживали 73 жителі.
Під час Другої світової війни 1 жовтня 1944 року всі господарства на острові були спалені. Останні постійні жителі виїхали в 1965 році. У 2007 на острові була одна ферма. За даними перепису населення 2011 в Естонії на острові проживало 4 жителі, проте в 2017 залишився лише один житель.
Земля острова використовується для випасання овець.