Киреєнко Іван Андрійович
Іван Андрійович Киреєнко | |
---|---|
Народився |
5 (17) вересня 1879 Бахмач |
Помер |
21 травня 1971 (91 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Alma mater | Київський політехнічний інститут |
Галузь | будівельні матеріали і технологія бетону |
Звання | професор |
Ступінь | доктор технічних наук |
У шлюбі з | Киреєнко Катерина Віталіївна |
Іван Андрійович Киреєнко (нар. 5 (17) вересня 1879, Бахмач — 21 травня 1971, Київ) — український радянський вчений у галузі будівельних матеріалів і технології бетону, доктор технічних наук (з 1948 року), професор, академік Академії архітектури і будівництва УРСР[1], заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1959 року).
Біографія
Народився 5 (17 вересня) 1879 року в містечку Бахмачі (тепер місто Чернігівської області). Його батько був родом з обіднілої української старшини. Середню освіту здобув у Чернігівській гімназії. У 1909 році закінчив Київський політехнічний інститут. Навчання у професорів Є. О. Патона, К. Г. Дементьєва, С. П. Тимошенка. Став одним із перших у Російській імперії студентів-будівельників, що спеціалізувалися на вивченні нового будівельного матеріалу — залізобетону.
Після закінчення інституту працював на будівництві шляхів та інженерних споруд у Київському окрузі шляхів. В 1913–1971 роках викладав у вузах Києва. У 1930-х роках очолював Київський інженерно-будівельний інститут[2]. Брав участь у спорудженні багатьох ГЕС Радянського Союзу.
Помер в Києві 21 травня 1971 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21).
Наукова діяльність
Автор праць з питань технології бетонних, кам'яних і штукатурних робіт в зимових умовах, раціональних методів підбору складу бетону, теорії застосування дрібних пісків у бетонах. Видав понад 40 монографій. Підготував 10 кандидатів наук[3].
Примітки
Література
- Видатні вчені інженери-будівельники України / В. Є. Ясієвич, С. Б. Дехтяр, С. А.Сухоруков. — К.: Будівельник, 1991. — 104 с.: іл.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.