Кислий Федір Степанович

Федір Степанович Кислий (5 травня 1935(19350505), село Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області 16 січня 1998) — український науковець, літературознавець, прозаїк.

Кислий Федір Степанович
Народився 5 травня 1935(1935-05-05)
Помер 16 січня 1998(1998-01-16) (62 роки)
Діяльність літературознавець

Життєпис

Народився у селянській родині. Середню школу закінчив у в селі Мала Олександрівка, там же працював у колгоспі.

У 1957—1962 студент філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. В студентські роки захопився науково-пошуковою роботою, керував експедицією студентів шевченківськими місцями.

З 1962 – вчитель української мови та літератури, з 1965 — заступник директора з навчальної роботи в середній школі № 113 м. Києва.

З 1968 — інспектор-методист програмно-методичного управління Міністерства освіти УРСР. У цьому ж році заочно закінчив аспірантуру при КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

1972—1974 — директор середньої школи № 189 м. Києва,

1974—1976 — заступник директора середньої школи № 204 м. Києва,

1976—1977 — старший науковий редактор видавництва «Радянська школа», 1977—1983 — заступник головного редактора, а з 1983 по 1985 — головний редактор цього ж видавництва.

У 1985 за станом здоров'я перейшов на посаду завідувача редакції української літератури, де працював до 1989 р.

У 1985 зарахований на посаду старшого викладача кафедри української літератури філологічного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

У кандидатській дисертації «Формування комуністичної моралі в учнів старших класів у процесі вивчення української радянської прози» Ф. С. Кислий головну увагу дослідження зосередив на проблемі виховання через працю, переконливо довівши, що пошукова робота сприяє глибшому проникненню учнів у тканину художнього твору.

1990—1992 — заступник директора з наукової роботи Інституту українознавства КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

З 1993 — доцент кафедри історії української літератури філологічного факультету університету.

Похований на малій батьківщині — у селі Мала Олександрівка.

Творчість

Друкуватися почав із 1960. Має понад 100 публікацій, серед яких посібники, програми, навчально-методичні праці, статті.

Видав книги:

  • «Вивчення творчості Юрія Яновського в школі» (1972),
  • «Вивчення байки в школі» (1982), Упорядкував:
  • збірник літературно-критичних статей про Т. Г. Шевченка «Вогненне слово Кобзаря» (1984),
  • хрестоматію «Героїчний епос українського народу» (у співавторстві, 1993),

Співавтор посібників:

  • «Українська література. Посібник для підготовчих факультетів університетів» (1983),
  • «Українська література. Посібник для старшокласників і абітурієнтів» (1996),
  • «Українська література у портретах і довідках» (2000), хрестоматії «Живиця» (1998).

Проводив дослідження з шевченкознавства, є автором літературознавчих статей про М. Костомарова, Г. Сковороду, М. Старицького, Лесю Українку, П. Тичину, В. Сосюру, І. Багряного, Д. Павличка, сучасний біографічний роман, з методики вивчення літератури.

Останні роки життя працював над докторською дисертацією «М. І. Костомаров у контексті української науки другої половини XIX ст.». Підготував до друку дві книги з теми і планував захистити її в 1998 році.

У 2013 у першому випуску краєзнавчого альманаху «Бориспільський край» вперше надруковано роман Федора Кислого «Білі журавлі над Альтою», над яким автор працював протягом дванадцяти років (1974—1986).

Відзнаки

Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР», медалями «А. С. Макаренко», «Ветеран праці».

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.