Китайська теорема про остачі
Кита́йська теоре́ма про оста́чі — один з основних результатів елементарної теорії чисел. Використовуючи позначення модульної арифметики її можна сформулювати таким чином. Нехай довільні цілі числа, а попарно взаємно прості числа. Тоді така система:
має розв'язок і всі її розв'язки рівні за модулем .
Історія
Близько 100 р. до н. е. китайський математик Сун Цу (Sun-Tsŭ) розв'язав таку задачу: знайти число, яке дає при діленні на 3, 5 та 7 остачі 2, 3 та 2 відповідно (загальний розв'язок має вигляд 23+105k для цілих k). Тому твердження про еквівалентність системи порівнянь за взаємно простими модулями, і порівняння за модулем добутку називають «китайською теоремою про остачі».
Конструктивне доведення
Позначимо і . Звідки випливає взаємна простота і . Тож за допомогою розширеного алгоритму Евкліда можна знайти такі , що
Позначимо . Тоді в той час, як якщо . Визначивши за допомогою суми
одержуємо необхідний розв'язок. Очевидно всі числа рівні йому за модулем теж є розв'язками. Якщо взяти тепер два довільні розв'язки , то, згідно з умовами теореми, їхня різниця повинна ділитися на кожне з чисел а значить, враховуючи попарну взаємну простоту чисел , і на їхній добуток. Тобто:
- що завершує доведення теореми.
Алгебраїчна версія
Нехай — комутативні кільця з одиницею, сюр'єктивні гомоморфізми, такі що для всіх . Тоді гомоморфізм , заданий формулою
є сюр'єктивним. Окрім того, визначає ізоморфізм
- .
Якщо взяти , і визначити гомоморфізми наступним чином
то ми одержуємо арифметичну версію теореми.
Див. також
Література
- Айерлэнд К., Роузен М. Классическое введение в современную теорию чисел. — Москва : Мир, 1987. — 416 с.(рос.)
- Т. Кормен, Ч. Лейзерсон, Р. Ривест. Алгоритмы: построение и анализ. — МЦНМО: БИНОМ. — С. 960. — ISBN 5-900916-37-5.