Київська ГЕС

Ки́ївська ГЕС — перша (верхня) сходинка Дніпровський каскад ГЕС, розташована на річці Дніпро,що знаходиться в кількох кілометрах від Києва. Станція входить до структури філії «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС» Укргідроенерго. Київську ГЕС побудовано в рекордно короткі строки: 1960-1968 роки. Основною особливістю будівлі ГЕС є застосування горизонтальних капсульних гідроагрегатів, що дозволило запроектувати будівлю поєднану, водозливного типу. Застосування горизонтальних агрегатів спростило геометрію проточного тракту, а також конструктивні форми всієї будівлі в цілому. Ширина будівлі ГЕС становить 51 м, а довжина - 285 м. Водозливна частина суміщена із будівлею ГЕС, яка конструктивно поділена температурно-осадовими швами на п'ять блоків по 4 горизонтально-капсульні агрегати в кожному. На вересень місяць 2021 року встановлена потужність Київської ГЕС складає 440 МВт.

Київська ГЕС
50°35′19″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д.
Країна Україна
Адмінодиниця Київська область
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1964-1968
Основні характеристики
Установлена потужність 440  МВт
Середнє річне виробництво 474,555  млн кВт·год
Розрахований напір 12  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 11х22; 9х18,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, бетонна
Довжина греблі 288  м
Шлюз є
ЛЕП 110 кВ
Власник Укргідроенерго
ідентифікатори і посилання
GeoNames 7910870
Київська ГЕС
Мапа
 Київська ГЕС у Вікісховищі

Історія

1960 рік: початок будівництва. Розпочалося спорудження Київської гідроелектростанції по проєкту, розробленому провідним проєктно-дослідним інститутом «Укргідропроект». Будівництво велося колективом тресту «Кременчукгесбуд». Під час будівництва було впроваджено чимало новітніх організаційних та конструктивних рішень. Зокрема зменшення вартості будівництва та скорочення його терміну при підвищенні якості будівельних конструкцій було досягнуто завдяки застосуванню збірного залізобетону. На Київській ГЕС також було вперше впроваджено нові технології високочастотного монтажу крупних бетонних конструкцій. Одночасно зі спорудженням ГЕС на правому березі Дніпра було побудовано житловий комплекс для гідроенергетиків, школи, дитячі садки, магазини та їдальні. Жовтень-грудень: організація буд майданчика, намив перемичок котловану.

1961 рік: червень - перша черга бетонного заводу; липень - початок відкачки котловану шлюзу; серпень - перший кубометр бетону укладено в судноплавний шлюз; жовтень - початок земляних робіт на лівобережній греблі.

1962 рік: січень - змонтовано перехід через Дніпро ЛЕП-35 кВ; березень - початок робіт у котловані ГЕС; травень - перший кубометр бетону укладено в фундамент ГЕС.

1963 рік: квітень - перший кубометр бетону укладено в судноплавний шлюз.

1964 рік: вересень - введено в експлуатацію судноплавні споруди; листопад: затоплення котловану та перекриття Дніпра; грудень - пуск першого агрегату ГЕС.

1965 рік: пуск агрегатів № 2, 3, 4.

1966 рік: пуск агрегатів № 5-10.

1967 рік: пуск агрегатів № 11-16.

1968 рік: пуск агрегатів № 17-20.

За час побудови Київської ГЕС було виконано земляних робіт обсягом 79 400 тис. кубометрів; укладено 825 тис. кубометрів монолітного бетону.

Перший директор будівництва - Строков Г. І., перший головний інженер станції - Строганов Є. М.

Станція сьогодні

Технічні характеристики
Київська ГЕС

Київське водосховище ГЕС – руслове, річкового типу, з обмеженим сезонним регулюванням. Загальна довжина захисних споруд – 70 км, найбільша висота руслової греблі – 22 м. Довжина напірного фронту гідровузла – 42,3 км, максимальний напір води на споруди становить 11,8 м, максимальна витрата води через споруди 14400 м³/с. Повний об’єм водосховища 3,73 км³. Корисний об’єм водосховища 1,17 км³. Глибина спрацювання 1,5 м. Площа дзеркала водосховища 922 км².

Електрична схема скомпонована на базі 5-ти блоків, кожний з яких включає до свого складу силовий трансформатор потужністю 90 тис. кВА і вимикач зі сторони 110 кВ. Зв'язок з об'єднаною енергосистемою здійснюється по двом повітряним лініям напругою 110 кВ.

Основні характеристики

До складу основних споруд ГЕС входять: будівля гідроелектростанції з право- і лівобережними устоями, відкритий розподільчий пристрій (ВРП) 110 кВ, суміщена бетонна водозливна гребля з 20-ма водозливами. До складу гідровузла також входять правобережна і лівобережна гребля, захисна дамба правого берега, гребля – вставка між шлюзом та будівлею ГЕС, дамба-хвилеріз, руслова гребля й безнапірні дамби лівого берега та Київський судноплавний шлюз (який на сьогодні належить до ДП «Укрводшлях»).

Загалом на ГЕС встановлено 20 горизонтально-капсульних агрегатів із поворотно-лопатевими гідротурбінами типу ПЛ 15/3251-ГК-600М виробництва Харківського турбінного заводу та горизонтальними синхронними генераторами типу СГК-538/160-70М УХЛ4 поставки заводу «Електроважмаш», встановлена потужність яких на сьогодні (після проведення реконструкції гідроагрегатів) становить 440 МВт.

Над перекриттям проточної частини в надагрегатних приміщеннях розташовано: головні виводи генераторів, маслонапірні установки з регуляторами швидкості агрегатів, насоси, тощо. Верхнє перекриття цих приміщень у комплексі з надагрегатною металевою кришкою утворює поріг водозливу. Від нижнього б’єфу вздовж всієї надводної частини будівлі ГЕС міститься закритий розподільчий пристрій (ЗРП) 6,3 кВ, попід яким проходить кабельний напівповерх. На верхньому перекритті ЗРП – 6,3 кВ встановлено силові підвищувальні трансформатори (по одному на кожен блок).

Реконструкція

І ЕТАП

В умовах працюючої станції за період 1997 – 2001 р.р. в рамках реалізації великомасштабного проєкту реконструкції всіх ГЕС Дніпровського каскаду, що виконувався за рахунок власних коштів та кредиту Світового банку, на Київській ГЕС виконано:

  • реконструкцію 9-ти гідроагрегатів, виготовлених у найбільших вітчизняних об‘єднаннях “Турбоатом” і “Електроважмаш”, за участю відомих проєктних, монтажних та пусконалагоджувальних організацій, таких як ПрАТ “Укргідропроект”, ПрАТ “Дніпро-Спецгідроенергомонтаж”, “Гідроелектромонтаж”, АК “Енпаселектро” та ін.;
  • встановлено нові генератори та екологічно чисті турбіни, що виключає потрапляння турбінного мастила в ріку Дніпро. Приріст потужності складав 36 МВт;
  • реконструйовані гідроагрегати оснащені новими системами тиристорного збудження генераторів (фірма АВВ), регуляторами швидкості турбін (фірма Alstom);
  • виконано заміну 5-ти блочних повітряних вимикачів 110 кВ на елегазові (фірма Gec AlsthomT&D);
  • вперше в історії вітчизняної гідроенергетики впроваджено пілотний проєкт «Автоматизованої системи контролю (АСК) безпеки гідротехнічних споруд Київської ГЕС», що дало можливість забезпечити на якісно новому рівні: - контроль за безпекою ГТС; - сигналізацію при перевищенні гранично-допустимих показників стану споруд; - автоматизацію збору даних вимірювання і оброблення інформації; - побудову бази даних для оцінки стану ГТС.

ІІ ЕТАП

Починаючи з 2002 р. власними силами, а з 2006 року із залученням коштів Світового Банку Реконструкції та Розвитку (МБРР), виконано:

  • реконструкцію 11 гідроагрегатів, що залишилися, зі встановленням нової екологічно чистої турбіни ПЛ15/ ГК-600М з переходом на напругу 6,3 кВ та введенням в дію на всіх 20 гідроагрегатах цих блоків нових генераторних елегазових вимикачів, завдяки чому підвищено гнучкість керування гідроагрегатами та їх надійність; виконано заміну системи керування «Централог» на систему керування Ovation (SCADA) на 20 гідроагрегатах та 5 блоках Київської ГЕС; операторські станції даної системи керування знаходяться в ЗРУ та на пульті керування Філії;
  • впроваджено в промислову експлуатацію «Автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії» (АСКОЕ) на Київській ГЕС та Київській ГАЕС; робочі станції АСКОЕ знаходяться на пульті керування філії, пульті керування ГАЕС та в секторі виробничо-технічної та договірної роботи.

На даний час на Київській ГЕС виконано реконструкцію всіх п’яти блоків із заміною:

  • п’яти силових трансформаторів;
  • високовольтних роз’єднувачів (РТ-1, РТ-2, РТ-3, РТ-4, РТ-5, РЛ-1, РЛ-2);
  • блочних повітряних вимикачів 110 кВ на елегазові (фірма Gec AlsthomT&D);
  • блочних трансформаторів струму 110 кВ;
  • блочних трансформаторів напруги 6,3 кВ;
  • замінено все основне електротехнічне обладнання ВРП-110 і ЗРП-6,10 кВ;
  • всі гідроагрегати і блоки обладнанні новими регуляторами швидкості тиристорними системами збудження, системами релейного захисту і керування.

Панорама ГЕС і водосховища
Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Галерея
  • Пам'ятний знак "Чайка" при в'їзді
  • Головний шлюз та адмінбудівля
  • Турбiна
  • Відкриття шлюзів для кораблів

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.