Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Нові соціально-економічні умови під час Німецько-радянської війни та повоєнний період спричинили необхідність нових підходів до підготовки кадрів. Проблема кваліфікованих інженерно-педагогічних кадрів стала гострішою під час війни. Тисячі викладачів та майстрів виробничого навчання з перших днів пішли на фронт. Для забезпечення училищ педагогічними кадрами у 1941 році в системі трудових резервів за досвідом деяких навчальних закладів було засновано інститут помічників майстра виробничого навчання із числа найкращих учнів, які, продовжуючи навчання, надавали допомогу майстрам у навчанні своїх товаришів. У 1943/44 навчальному році кадрами майстрів виробничого навчання училища та школи були забезпечені тільки на 77 %.

З метою забезпечення розвитку трудових резервів було видано розпорядження РНК СРСР від 7 липня 1943 р. «Про створення індустріальних технікумів у системі Головного управління трудових резервів для підготовки майстрів виробничого навчання». На виконання цього розпорядження 31 травня 1944 року був створений Київський індустріальний технікум Міністерства трудових резервів СРСР. Перший набір становив 138 юнаків та дівчат — випускників ремісничих училищ багатьох міст України за двома фахами «Обробка металів різанням» та «Металорізальні верстати». Першим директором технікуму (1944 −1946) був Гаврило Лук'янович Головин.

У 1974 р. розпочато будівництво нового корпусу по вулиці Косіора, 24, навчальний процес організовано в двох корпусах по вулиці Лук'янівській, 62 та бульвару Верховної Ради, 3. Тоді ж у навчальний процес інтенсивно впроваджуються технічні засоби навчання. Виробниче навчання здійснювалося на підприємствах «Будшляхмаш», «Харчомаш», «Транссигнал», заводі ім. Петровського та інших. Педагогічна практика проводилася в професійно-технічних училищах м. Києва. Підготовка майстрів виробничого навчання в технікумі здійснювалась за цільовими угодами з обласними управліннями профтехосвіти України.

Впродовж 1976—1984, 1988—1993 Київський індустріально-педагогічний технікум здійснював підготовку фахівців для зарубіжних країн, зокрема: Монголії, Куби, СРВ, Камбоджі, Китаю, Афганістану, Анголи, Ємену, Буркіна Фасо, Марокко, Ефіопії та ін. У 1989—1995 навчальний заклад плідно співпрацював з Хейлудзянським інститутом економіки і транспорту (Китай).

В 1990 навчальний заклад першим в Україні отримав статус Київського індустріально-педагогічного коледжу[1], що діє в системі неперервної ступеневої педагогічної освіти за спеціальністю «Професійна освіта» (за профілем підготовки).