Київський телецентр
Київський телецентр («Олівець») — хмарочос у Києві. Хмарочос будувався 1983—1992 роки. Висота споруди — 97 метрів.
Київський телецентр | |
---|---|
Київський телецентр | |
Інформація | |
Розташування | Київ, вул. Юрія Іллєнка, 42 |
Країна | Україна |
Статус | Збудовано |
Початок будівництва | 1983 |
Завершено | 30 грудня 1992 |
Використання | телецентр Національної телекомпанії України |
Висота | |
Дах | ~105 м |
Технічні деталі | |
Кількість поверхів | 24[1] |
Висота типового поверху | 3,3 м |
Інше | |
Архітектор |
Олександр Комаровський Е. А. Сафронов А. П. Зібін В. Н. Гаврилин Ю. В. Мельничук |
Інженер-будівельник |
М.Н. Паніч М.О. Марковська |
Сторінка на SkyscraperPage | 52099 |
- Не варто плутати з Будинком Українського радіо, який виконував роль головного телерадіоцентру Києва до зведення «Олівця».
Історія будівництва
Будову почали зводити ще за СРСР, у 1983 році, хоча планували ще в 1960-ті. Періодично будівельні роботи заморожувалися з огляду на обмежене фінансування. В результаті будівництво було закінчено вже за незалежної України — 30 грудня 1992 року. Розміщення телецентру планувалося в районі кінотеатру «Зоряний». Однак коли в цьому районі почали зводити будинки, телецентр перенесли на земельну ділянку в 15 гектарів, біля обласної лікарні, на місці старого єврейського Лук'янівського цвинтара.
Від початку 1990-х років у будинку розміщений телецентр Національної телекомпанії України.
Технологічні комплекси телецентру включає в собі чотири телеканали: «UA: Перший», «UA: Культура», «UA: Київ» та «UA: Крим».
Цікаві факти
- Під будівлею збудоване підземне сховище для роботи у «важкий період», потреба в якому була зумовлена холодною війною.
- Київський телецентр проектувався як резервний основний в СРСР на випадок виходу з ладу Московського телецентру внаслідок війни або надзвичайних подій. Крім мовлення на Радянський Союз, передбачалася можливість висилання телепрограм із Києва на країни «соцтабору». Цим пояснюється масштабність проекту, надмірна щодо потреб республіканського телебачення УРСР кінця 1980-х років.
- У кінці 1990-х телецентр був оснащений сучасною електронною технікою вартістю в $13 500 000.[2]
- Тут міститься апаратно-студійний комплекс телебачення з багатосвітловим вестибюлем, кіноконцертний зал на 450 посадочних місць, 8 телевізійних студій, 14 залів для репетицій, 17 відео-аппаратних комплексів, 4 зали для кіноперегляду. В хмарочосі можуть одночасно працювати 2500 людей.[3]
- Площа забудови становить 87 500 м².
- Це єдина в Києві будівля, що має свою власну пожежну частину, збудували її через високу легкозаймистість споруди і велику кількість пожеж.
- Деякі частини споруди й досі лишились недобудованими, як-от приміщення концертної студії.
Примітки
- http://www.oldkyiv.org.ua/data/dorog_str.php?lang=ru
- http://24.ua/news/show/id/49708.htm
- Дмитрий, Бунецкий (1 липня 2008). Телецентр-"карандаш" может сгореть. «Сьогодні». Процитовано 3 червня 2021. (рос.)
Джерела
- Лев Шевченко. Монстри модернізму: київський телецентр // Хмарочос. — 3.12.2015
- ТОП-6 найвищих будинків Києва