Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)

Вулиця виникла в першій половині XIX століття на давньому Житомирському шляху, разом із теперішньою вулицею Січових Стрільців складала частину Житомирської вулиці. Первісно вулиця впиралася у відгалуження Бабиного Яру. У 1950-ті роки подовжена до сучасної вулиці Олени Теліги.

Від 1869 року вулиця мала назву Дорогожицька[1] (також Велика Дорогожицька, у кінці XIX — на початку XX ст.), від літописної місцини Дорогожичі.

З 1923 року отримала назву вулиця імені Ювенарія Димитровича Мельникова[2], на честь Ювеналія Мельникова — одного з перших у Києві пропагандистів соціал-демократичних поглядів, який утримував на цій вулиці школу-майстерню, що була фактично марксистським гуртком. Фактично ж одночасно в 1920–60-х роках використовувалися назви вулиця Мельникова і вулиця Мельника. У 1928 році назва вулиці була уточнена — вулиця Ювеналія Мельникова[3].

З 1944 року знову мала назву Дорогожицька[4]. З 1957 року — вулиця Мельникова[5].

Сучасна назва на честь українського кінорежисера Юрія Іллєнка — з 2018 року[6].

У 1896-1917 роках вулицею пролягала «Лагерна трамвайна лінія», яка з'єднувала Лук'янівку і Сирець.

Платан Кащенка, 2014 рік

Забудова вулиці почалася у другій половині XIX століття. Серед невеликих житлових будинків виділялися значні громадські споруди: Шоста гімназія, Тираспольські казарми, притулок для дітей військових тощо. Нинішня забудова склалася переважно за радянського часу.

• 8 (колишня Велика Дорогожицька, 44) — двоповерховий особняк у стилі розвиненого модерну, так званий «Будинок з ірисами». Споруджений у 1911 році за проектом цивільного інженера Володимира Безсмертного на замовлення голови Київського окружного суду Миколи Степановича Грабаря. Із встановленням радянської влади в націоналізованому особняку було влаштовано дитячий будинок № 22, де з весни 1921 року вихователем і завідувачем був український письменник Степан Васильченко. У 1922–1925 роках в особняку функціонувала трудова школа № 61 імені Івана Франка, де Васильченко був учителем і після того, як школу 1925 році перевели в приміщення колишньої київської 6-ї гімназії по вул. Мельникова, 81. В особняку ж залишався дитячий будинок до 1934 року, коли тут містилося Українське відділення Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном, яке займало особняк до 1940 року. З середини 40-х роках в особняку були різні установи.
• 14 (кол. Велика Дорогожицька, 50) — колишній приватний будинок, зведений у 1907 році[7] (за деякими джерелами — у 1905 році[8]) для київського купця Бернарда Себастьяновича Міллера, під керівництвом архітектора Олександра Кривошеєва. Відразу після закінчення будівництва особняк орендувала Земська фельдшерсько-акушерська школа. При школі діяла амбулаторія, де викладачі приймали пацієнтів, а учні їм допомагали. У роки Першої світової війни тут знаходився земський шпиталь, на базі якого було сформовано санітарний ешелон, про що нагадує меморіальна дошка на фасаді будинку.
• 16 — особняк, що належав генералові Пишенкову, потім його спадкоємцям. У 1908 році будинок орендувала новостворена Шоста чоловіча гімназія, яка потім переїхала у власне приміщення за адресою вул. Мельникова, 81. У радянські часи особняк надбудували.
• 20 — двоповерховий особняк був зведений на початку XX століття для власниці ділянки Євфросинії Семенкевич. Наприкінці XX століття будинок за проектом архітектора Ірини Клименко перебудували під районний Будинок дитячої технічної творчості. Наразі тут знаходиться Київський міський центр по роботі з жінками.
• 22 — п'ятиповерховий будинок («сталінка») був зведений в середині XX століття. Зараз — житловий будинок з офісами в деяких квартирах. До прибудинкової території входить двір з парковкою для транспорту, великий спортивний майданчик та футбольне поле, збудоване 2004 року. Поруч з будинком знаходиться парк Котляревського з дитячим майданчиком та фонтанами.
• 24 (кол. Велика Дорогожицька, 68) — будинок, зведений на міські кошти, для розміщення бійців 131-го піхотного Тираспольського полку, дислокованого в Києві, архітектори Іполит Ніколаєв, Михайло Бобрусов. Прямо на вулицю виходило приміщення штабу полку, а в глибині подвір'я були казарми та плац. У 2020 році розпочато реконструкцію та надбудову пам'ятки для потреб Центру дитячої кардіології та кардіохірургії.
• 24 (у дворі) — у грудні 2010 року споруджено другий корпус Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
• 26 — двоповерховий особняк, зведений на початку ХХ століття. У радянський час був резиденцією командувача Київського військового округу, нині тут міститься посольство Казахстану в Україні.
• 28 — особняк, що належав провізору Вікентію Владиславовичу-Едуардовичу Керекешу, збудований на початку XX століття. Зруйнований у 2013 році заради зведення двоповерхової будівлі ресторану.
• 30 — особняк П. Баккалинського, збудований у 1899—1901 роках. Належав учасникові російсько-турецької війни Пилипові Баккалинському (1835–1908). Останній збережений зразок одноповерхової житлової забудови вулиці. Нині будинок відселений, за даними ЗМІ, готується його знесення[9].
• 51 — особняк Згорської, знесений у 2011 році.
• 81 (кол. Велика Дорогожицька, 75) — містяться одразу кілька давніх будинків. Один з них — будинок Шостої чоловічої гімназії, зведений у 1912–1913 роках Петром Жуковим за проєктом Олександра Кобелєва. При гімназії була 7-ма земська лікарня. За тією ж адресою містився будинок Олексіївського притулку для дітей військових, побудований у 1901–1902 роках архітектором Сергієм Беком за проєктом Ієроніма Кітнера, одного з авторів комплексу Політехнічного інституту. З 1953 по 1999 рік будівлі належали КВІРТУ ППО.

Також на вулиці є кілька цікавих споруд радянських часів.

• 32 — зведений перед самою німецько-радянською війною для особового складу Дніпровської військової флотилії.
• 36 — зведений у 1980-ті роки за проектом Ігоря Шпари, тут містилася Київська вища партійна школа при ЦК КПУ (зараз тут розташовані Інститут міжнародних відносин та Інститут журналістики). Для будівництва було знищено Акліматизаційний сад, заснований академіком Миколою Кащенком у 1913 році.
• 38 — поблизу будинку росте єдине вціліле дерево знищеного Акліматизаційного саду — платан, вік якого становить близько 120 років, висота — 25 м, обхват — 3 м. За даними Київського еколого-культурного центру, який у 1997 році взяв дерево під охорону, це найстаріший та найбільший платан у Києві.
• У 1973 році було завершено монтаж найвищої споруди в Україні — Київської телевежі. У той же час в будинку 42 починає споруджуватися апаратно-студійний комплекс Республіканського телецентру. Зараз це будинок Національної телекомпанії України.
• 75 — будинок на розі вулиць побудований у 1930-х роках для працівників НКВС.

• 45 — жив і працював академік М. Ф. Кащенко, будинок не зберігся.
• 81 — у 1923–1932 роках жив і працював письменник С. В. Васильченко.

• 2/10 — меморіальна дошка Василю Власову. Барельєф, виготовлений з бронзи; скульптор С. І. Гайдар.
• 2а — пам'ятний знак велосипедистам, що загинули на дорогах. Встановлений 13 грудня 2008 року.
• 14 — меморіальна дошка на честь формування санітарного поїзда № 1078. Граніт, архітектор І. П. Прокопенко. Відкрито у листопаді 1973 року.
• 20 (орієнтовно) — у сквері встановлено пам'ятник Івану Котляревському.
• 32 — меморіальна дошка на честь Ювеналія Дмитровича Мельникова, на честь якого свого часу була названа вулиця.
• 39 — пам'ятник Вільгельму Габсбургу (Василь Вишиваний)[10]
• 45 — меморіальна дошка Миколі Кащенку. Мармур; архітектор І. І. Макушенко. Встановлена 29 березня 1954 року. Втрачена.
• 81 — меморіальна дошка Степанові Васильченку. Не збереглася.
• 83д (орієнтовно) — меморіальний знак місцю, де починалася дорога євреїв до Бабиного Яру. Влітку 2018 року Ініціативна група МІСТО МРІЇ відновлила стан меморіалу.

• 2/10 — Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»
• 14 — Перший київський медичний коледж
• 18 — Дитяча клінічна лікарня № 8 Шевченківського району
• 20 — Київський міський центр роботи з жінками
• 24 (у дворі) — Центр дитячої кардіології та кардіохірургії
• 26 — Посольство Республіки Казахстан
• 36/1 — Інститут журналістики Київського національного університету та Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка
• 38, 40 — Державний архів Київської області
• 39 — Загальноосвітня школа № 61
• 42 — Київський телецентр (UA: Перший та 1+1) та Музей телебачення НСТУ
• 48 — Спорткомплекс «Авангард»
• 53 — Науковий центр радіаційної медицини АМН України
• 63 — Видавництво «Веселка»
• 69А — Дитяча стоматологічна клініка № 2 Шевченківського району
• 81 — Галузевий державний архів Державного департаменту України з питань виконання покарань
• 81А — 5-й корпус Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
• 83Д — Посольство Республіки Грузія

• Леонтович В. Архитекторы, инженеры-строители и скульпторы, работавшие в Киеве в период с 1855–1925 гг. (рос.)
• Михайло Кальницький, Дмитро Малаков. Головні та міські архітектори Києва (укр.)
• Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник (укр.)
• Кальницкий М. Б. Главная Лукьяновская // Газета по-киевски. — 2008. — 11 октября. (рос.)

• Мельникова вулиця // Вебенциклопедія Києва.

• Мельникова вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 186.

• Мельникова вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 106.

• Мельникова вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 136. — ISBN 5-88500-070-0.

• Вул. Мельникова // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.

• Мельникова улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 385. (рос.)

• Мельникова вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник  / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 157.

• Іллєнка Юрія вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

• Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)