Клан Мак-Лауд

Мак-Лауд (англ. MacLeod) — один з кланів гірської частини Шотландії, територіально пов'язаною з островом Скай. Існують дві основні гілки клану: Мак-Лауди Гарріса та Данвегана, що очолювані Мак-Лаудом з Мак-Лауда і називаються також «Плем'я Тормода» (шотл. гел. Sìol Tormoid, англ. Seed of Tormod), та Мак-Лауди Льюіса, очолювані Мак-Лаудом із Льюїса і називаються вони «Плем'я Торкеля» (шотл. гел. Sìol Torcaill, англ. Seed of Torcall). Обидві гілки ведуть своє походження від синів напівлегендарного епонімаа — Лауда (шотл. гел. Leod), що жив у XIII столітті, чиїм батьком був король острова Мен — Олаф Чорний.

Емблема клану Мак-Лауд.
Тартан клану Мак-Лауд.
Герб вождів клану Мак-Лауд.

Символіка клану

Девіз: "Будь стійким!"

Землі: Скай, Гарріс.

Символ: ялівець.

Гасло: "Хвала клану Мак-Лауд!"

Замок Дунвеган, що був 700 років резиденцією вождів клану Мак-Лауд.

Походження клану

Вважається, що прізвище Мак-Лауд — "син Лауда" походить від скандинавського імені Лйотр (норв. - Ljótr) - "некрасивий". Самі Мак-Лауди стверджують, що вони походять від Лауда - сина Олафа Чорного - ватажка вікінгів та короля острова Мен (1229 - 1237 роки правління). Але є дослідження, які стверджують, що Лауд не був сином Олафа Чорного, а був його двоюрідним братом. У альтернативних родоводах наводиться Христина Лауд - правнучка Лауда, що вийшла заміж за Гектора Реганаха (МакЛіна чи МакЛайна). У цих родоводах припускається, що успадкування трону на острові Мен іноді проводилось по жіночій лінії і родовід ведеться від королеви Хельги Красиве Волосся.

Чоловік з клану Мак-Лауд у традиційному вбранні. Малюнок художника МакЯна 1845 року.
Тартан клану Мак-Лауд з Левіс (Льюїс).
Тартан клану Мак-Лауд з Харріс.

Традиційна історія клану Мак-Лауд говорить, що Лауд володів землями Харріс і частиною острова Скай і він одружився з дочкою вождя вікінгів, що те володів частиною острова Скай - Мак-Арайлта (шотл. - MacArailt) чи Гарольда. Традиційна історія говорить, що від цього шлюбу було два сини - Тормод і Торквіл, що були засновниками двох основних гілок клану - Шол Тормод, Шол Торквіл (шотл. - Siol Tormod, Siol Torquil).

Лауд помер близько 1280 року і був похований на острові Йона, де 6 наступних вождів клану теж знайшли свій останній притулок.

Є версія, що Торквіл був насправді не братом, а онуком Тормода, і що Токрвіли насправді ніколи не володіли землями Левіс (Льюїс) аж до XVII століття, коли Мак-Кензі не прогнали людей Левіс з їх землі за допомогою Моррісонів та Тормодів. Торквіли, як молодша гілка, володіли землями Ассінт (шотл. - Assynt) та Кадболл (шотл. - Cadboll) на острові Раасей (шотл. - Raasay) до 1846 року. Шол Тормонд володіли землями Гарріс та Гленелг, а також землями Данвеган на острові Скай.

Сучасні генетичні дослідження показали, що 32 % чоловіків з прізвищем Мак-Лауд мали спільного предка.

Історія клану Мак-Лауд

XIV століття

Тормод - син Лауда вважається визначним воїном епохи, учасником битви під Баннокберне. Нащадком його був Малкольм - записи про нього з'являються одночасно з записами про Торквіла. У середньовічних джерелах про них записано так: "Малкольм мак Тормод мак Клойд" та "Торквіл мак Клойд". Такий напис знаходимо у королівській грамоті за 1343 рік - в час правління короля Давида II (1329 - 1371). Малкольму успадкував його старший син Ян Кяр (шотл. - Iain Ciar). Цю подію часто датують 1330 роком. Ян Кяр ввійшов в історію як суворий і навіть жорстокий вождь клану. Про його дружину перекази говорять те саме. Історичні перекази клану повідомляють, що він був поранений в засідці на землі Гарріс і незабаром помер від ран у церкві Родел. Р. К. Мак-Лауд датує його смерть 1392 роком. За переказами, лорд Островів здійснив напад на острів Скай у 1395 році, але онук Яна - Вільям Мак-Лауд зітнувся в битві з вождем клану Мак-Дональд в Слігахані (шотл. - Sligachan) і змусив його повернутися в Лох Ейнорт. Там вони виявили, що кораблі захоплені кланом Мак-Аскілл і всі загарбники перебиті. Трофеї були розділені Крег ан Фенед (шотл. - Creag an Fheannaidh) - Скелях Польоту або як їх ще називають Крегган ні Февіг (шотл. - Creggan ni Feavigh) - Скелях Здобичі. Ця місцина ототожнюється нині з Кривавим Каменем на Гарта Коррі.

XV століття

У 1411 році відбулася знаменита битва під Харлоу, де клани гірської Шотландії воювали з Довналлом Островитянином (шотл. - Domhnall) - лордом Островів, вождем клану Мак-Дональд. У цій битві клан Мак-Лауд взяв активну участь.

У 1481 році відбулася битва біля Кривавої Затоки, тут клан Мак-Лауд воював на стороні Іоанна Островитянина - ерла Росс, вождя клану Мак-Дональд проти його незаконнонародженого сина Ангуса Ога Мак-Дональда. Вільям Темний - вождь клану Мак-Лауд був вбитий у цій битві.

XVI століття

У 1578 році клан Мак-Лауд взяв участь в битві біля Ущелини Викрадення (Сполін Дайк). Війна йшла між кланом Мак-Лауд і кланом Мак-Дональд з Віста.

У 1588 році вождь клану Мак-Лауд - Вільям Мак-Лауд Данвеганський - 13 вождь клану Мак-Лауд полявся "допомагати, підтримувати і захищати Лахлана Мак-Кінтоша з Дунахтону - ватажка спілки кланів Хаттен та його спадкоємців".

XVII століття

Це століття ввійшло в історію як епоха миру між кланами, які до того безперервно воювали і епоха громадянської війни, в яку була втягнута Шотландія і інтереси кланів відсунулись на задній план.

У 1601 році відбулась битва біля Коре на Крехе (шотл. - Coire Na Creiche). Битва відбулась на острові Скай - клан Мак-Лауд отримав поразку від клану Мак-Дональд з Слету на схилах гори Куллін. У 1608 році після століть війни і ворожнечі між кланами Мак-Кензі, Мак-Лін, Мак-Лауд, Мак-Дональд, вожді всіх цих кланів були скликані на зустріч з лордом Охілтрі, що був офіційним представником короля (з метою примирення). Тут були обговорені прийняті основні положення примирення між кланами. Вожді кланів, які не прийняли примирення були схоплені і кинуті за ґрати. Вождь клану Мак-Дональд був кинутий до в'язниці в Чорному Замку. Його звільнили тільки тоді, коли він висловив покірність волі короля. Дональд - вождь клану Мак-Дональд помер у 1616 році - йому успадкував владу вождя Дональд Горм Орг Мак-Дональд. Мак-Дональди стали баронами Скай та Слет. Цей титул вони мають і донині.

Головним замком гілки Мак-Лаудів з Левіса - Мак-Лаудів Ассінт в той час був замок Адврек.

Замок Адверк - резиденція вождів Мак-Лаудів Ассінстських.

Під час громадянської війни в королівстві відбулась битва під Карбісдейл у 1650 році. Джеймс Грем - маркіз Монтроз переміг Мак-Лаудів: Ніл Мак-Лауд здав йому замок Адврек. Але дружина Ніла Мак-Лауда - Христина Манро зуміла наслати повідомлення союзникам, маркіз Монтроз був схоплений і страчений. Під час громадянської війни у Великій Британії клан Мак-Лауд підтримував роялістів - понад 500 членів клану Мак-Лауд брали участь у битві під Восестер у 1651 році.

XVIII століття

XVIII століття в Шотландії ввійшло в історію як час повстання якобітів. У Шотландії це вилилося у чергову громадянську війну. Під час зібрання якобітів були і представники клану Мак-Лауд, зокрема Норман Мак-Леод Донвеган. Але клан Мак-Лауд не підтримав якобітів. Більше того, він приєднався до групи незалежних гірських кланів, що підтримали урядові сили. Більше 500 членів клану Мак-Лауд взяли участь у битві під Інверурі у 1745 році, де вони зазнали поразки. Норман Мак-Лауд у 1746 році розграбував острів Раасей - це він здійснив як помсту за вбивство свого вождя. За це він ввійшов в історію як "зла людина".

XIX - XXI століття

Після смерті Нормана Мак-Лауда (1812 – 1895) вождем клану став його старший син Норман Магнус (1839 – 1929) - він став 26 вождем клану Мак-Лауд. Він помер не маючи синів. Вождем став Реджинальд Мак-Лауд (1847-1935) - 27 вождь клану Мак-Лауд. У нього не було синів, тому посада вождя клану нині лишається вакантною.

Септи клану Мак-Лауд

Beaton, Betha, Bethune, Beton, Harald, Haraldson, Harold, Harrell, Harrold, Herrald, MacHarold, MacRalte, MacRaild, Andie, MacAndie, McCaskill, MacHandie, MacKande, MacKandy, Makcandy, MacCaig, MacCoig, MacCowig, MacCrivag, MacCuaig, MacKaig, MacQuigg, MacAlear, MacClewer, MacClure, MacLeur, MacLewer, MacLewis, Lewis, MacLur, MacLure, Cremmon, Crimmon, Griman, Grimman, Grimmond, MacCrimmon, MacCrummen, MacGrimman, MacGrymmen, MacRimmon, MacKilliam, MacKullie, MacWilliam, MacWilliams, MacWillie, MacWylie, McCullie, Williamson, Norman, Normand, Norris, Norval, Norwell, Tormud.

Цікаві факти

Клан отримав популярність завдяки вигаданному персонажу — Коннору Мак-Лауду з фільму Горець та Дункану Мак-Лауду з однойменного серіалу.

Див. також

Посилання

Джерела
  • Aussie builder claims MacLeod chief status. The Herald. 17 Mar 2007. Retrieved 13 August 2010
  • A Dictionary of English Surnames, p.292.
  • The Highland Clans, p.171-174.
  • Nicolson, Alexander; Maclean, Alasdair (1994). History of Skye: a record of the families, the social conditions and the literature of the island. Maclean Press. p. 16. ISBN 78-0-9516022-7-0.
  • The Genetics of Clan MacLeod macleodgenealogy.org. Retrieved on 13 August 2007.
  • MacLeod, Roderick Charles (1927). The MacLeods of Dunvegan. Edinburgh: Privately printed for the Clan MacLeod Society. - p. 33–34.
  • Robertson, William (1798). An index, drawn up about the year 1629, of many records of charters, granted by the different sovereigns of Scotland between the years 1309 and 1413, most of which records have been long missing. With an introduction, giving a state, founded on authentic documents still preserved, of the ancient records of Scotland, which were in that kingdom in the year 1292. To which is subjoined, indexes of the persons and places mentioned in those charters, alphabetically arranged. Edinburgh: Printed by Murray & Cochrane. p. 48.
  • Dewar, Peter Beauclerk (2001). Burke's landed gentry of Great Britain: together with members of the titled and non-titled contemporary establishment (19, illustrated ed.). Burke's Peerage & Gentry. p. 941. ISBN 978-0-9711966-0-5.
  • Matheson, William (1979). "The MacLeods of Lewis". macleodgenealogy.org. Retrieved 16 January 2010.
  • Malcolm Gillecaluim Macleod (III Chief). macleodgenealogy.org. Retrieved 14 January 2010.
  • MacLeod, Roderick Charles (1927). The MacLeods of Dunvegan. Edinburgh: Privately printed for the Clan MacLeod Society. - pp. 51–55.
  • Marsh, Terry (2009). The Isle of Skye. Cicerone Press. p. 170. ISBN 978-1-85284-560-5.
  • Burke, John (1838). A Genealogical and Heraldic History of the Commoners of Great Britain and Ireland Enjoying Territorial Possessions Or High Official Rank: But Uninvested with Heritable Honours, John Burke 3. Colburn. p. 477.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 242 - 245.
  • The MacLeods of Dunvegan by Rev. Canon R.C MacLeod of Macleod. p. 63 to 64
  • MacLeod History electricscotland.com. Retrieved 4 November, 2013.
  • MacLeod electricscotland.com. Retrieved 29 October, 2013.
  • The Celtic magazine; a monthly periodical devoted to the literature, history, intiquities, folk lore, traditions, and the social and material interests of the Celt at home and abroad (Volume 11) p.166 [1]
  • Roberts, John Leonard (1999). Feuds, Forays and Rebellions: History of the Highland Clans, 1475–1625. Edinburgh University Press. pp. 140–1. ISBN 978-0-7486-6244-9.
  • MacLeod of Raasay Clan. www.scotsconnection.com. Retrieved 29 January 2008.
  • MacLeod, Ruairi. Transactions of the Gaelic Society of Inverness. Volume LIII. Pages 318 - 320. Published in 1984.
  • The Scottish Clans and Their Tartans. W. & A. K. Johnston Limited. Edinburgh and London. 1886. Page 65.
  • Norman Magnus MACLEOD (XXVI Chief). macleodgenealogy.org. Retrieved 27 August 2009.
  • Torquil Olave MACLEOD. macleodgenealogy.org. Retrieved 27 August 2009.
  • The Records of the Clan MacLeod Society of America. lib.odu.edu. Retrieved 8 January 2009.
  • Clan Parliament 2010. clanmacleod.org. Retrieved 8 January 2009.
  • Crests. The Court of the Lord Lyon. Retrieved 19 August 2009.
  • Way of Plean 2000: p. 216.
  • Arms and Tartans. clanmacleod.org. Retrieved 22 March 2009.
  • Adam; Innes of Learney (1970): p. 541–543.
  • Tartan Details – MacLeod of Lewis (VS). Scottish Register of Tartans. Retrieved 22 March 2009.
  • Stewart, Donald C.; Thompson, J Charles (1980). Scotland's Forged Tartans, An analytical study of the Vestiarium Scoticum. - Edinburgh: Paul Harris Publishing. pp. 83–84. ISBN 0-904505-67-7.
  • The Scottish Register of Tartans - MacLeod of Lewis (Vestiarium Scotorum) artanregister.gov.uk. Retrieved 3 November, 2013.
  • Tartan – MacLeod/ Macleod of Harris (WR583)". Scottish Tartans World Register. Retrieved 22 March 2009.
  • Tartan Details – MacLeod No. 4". Scottish Register of Tartans. Retrieved 22 March 2009.

Перейти ^ Scot Web - Tartan Mill scotweb.co.uk. Retrieved 3 November, 2013.

  • MacLeod Septs. clanmacleod.org. Retrieved 18 August 2009.
  • Septs of Clan Gunn. clangunn.us. Retrieved 22 March 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.