Клан Флемінг

Назва клану Флемінг походить від французької назви Ле Флемін (фр. - le Fleming) - є версія, засновники клану походять з Фландрії. У ХІІ столітті фламанські купці торгували в Шотландії, купували у шотландських кланів шерсть. Фламандець Балдвін (Болдуїн) поселився в Біггар, що в південному Ланаркширі завдяки покровительству короля Шотландії Девіда І. Цей Болдуїн став шерифом Ланарка в часи королів Малкольма IV та Вільгельма І Лева. Ця посада стала спадковою і його нащадки теж були шерифами Ланарка.

У 1296 році король Англії Едвард І Довгоногий користуючись тим, що трон Шротландії став вакантним, захопив Шотландію і змусив вождів шотландських кланів присягнути йому на вірність і підписати відповідний документ - «Рагман Роллс». У цьому документі є імена дев’яти шляхетних фламанців, що жили в Шотландії. Один з них - Роберт Флемінг. Через кілька років цеё же сер Роберт Флемінг приєднався до Роберта Брюса - борця за незалежність Шотландії. Підтримав він Роберта Брюса і після смерті Коміна у 1306 році - конкурента Роберта Брюса на трон Шотландії.

У 1342 році сер Малкольм Флемінг Камбернальд отримав титул графа Вігтауна від короля Шотландії Девіда ІІ за вірну службу і допомогу в боротьбі з Англією. Онук сера Малкольма - Томас Флемінг продав графський титул Арчібальду Дугласу - лорду Галловей і це було підтверджено грамотою короля Шотландії Роберта ІІ.

Сер Малкольм Флеммінг Біггар та Камберналд був посвячений у лицарі королем Шотландії Робертом III. У 1423 році він був одним із заручників, які пішли в ангійський полон для того, щоб англійці звільнили полоненого короля Шотландії Джеймса I. Цей же сер Малкольм Флемінг став радником і другом Вільяма Дугласа - VI графа Дугласа і був серед тих людей, що супроводжували графа Дугласа в Единбурзький замок на запрошення губернатора замку Лівінгстона і канцлера Крайтона в листопаді 1440 року, де були заарештовані граф Дуглас, його брат Девід і Малкольм Флемінг. Після швидкого «суду» вони були обезголовлені. Землі клану Флемінг були конфісковані, молодший син Малкольма сер Роберт Флемінг втратив все, але потім землі йому були повернені королем Шотландії Джеймсом ІІ. Сер Роберт Флемінг отримав титул лорда і став депутатом парламенту Шотландії в 1460 році.

Онук сера Роберта - Джон Флемінг - ІІ лорд Флемінг був опікуном малолітнього короля Джеймса V в липні 1515 році. У 1517 році Джон Флемінг став канцлером Шотландії. 1 листопада 1524 року він був убитий Джоном Твіді Друммелзіром - вождем клану Твіді. Малкольм Флемінг - ІІІ лорд Флемінг отримав посаду Великого Чемберлена Шотландії і одружився з леді Джанет Стюарт - дочкою короля Шотландії Джеймса IV. Цей Малкольм Флемінг загинув під час битви під Пінкі-Клев у 1547 році.

У 1548 р Джеймс Флемінг - IV лорд Флемінг супроводжував молоду королеву Мері до Франції, де вона вийшла заміж за спадкоємця престолу. Він отримав посаду Великого Чемберлена Шотландії, був одним з восьми комісарів королівського весілля в 1558 році. Проте він був отруєний два тижні по тому в Парижі.

У 1606 році Джон Флемінг - VІ лорд Флемінг отримав титул графа Вігтауна. Титул знову повернувся клану Флемінг.

Клан Флемінг підтримав якобітів і підтримував короля Англії Джеймса (Якоба) ІІ (він же - король Шотландії Джеймс VII). Але після Славної революції 1688 року вождь клану Флемінг зберіг титул графа і свої землі. Клан Флемінг різко виступав проти союзу Англії і Шотландії в парламенті в 1706 році. Під час повстання якобітів у 1715 році вождь клану Флемінг був заарештований каштеляном Единбурзького замку. Чарльз Флемінг успадкував титули і землі свого брата, коли той помер у 1747 році.