Клаудіус Дорньє
Клод Оноре Дезіре (Клаудіус) Дорньє (фр. Claude Honoré Desiré (Claudius) Dornier; 14 травня 1884, Кемптен, Німецька імперія — 5 грудня 1969, Цуг, Швейцарія) — німецький авіаконструктор, власник авіабудівної фірми, лідер воєнної економіки.
Клаудіус Дорньє | |
---|---|
фр. Claudius Dornier | |
Дорньє в березні 1930 року. | |
Народився |
14 травня 1884[1][2][…] Кемптен, Округ Швабія, Баварія, Німецька імперія[3] |
Помер |
5 грудня 1969[3][1][…] (85 років) Цуґ, Швейцарія[3] |
Країна |
Франція Німеччина |
Діяльність | авіакосмічний інженер, інженер |
Alma mater | Мюнхенський технічний університет |
Знання мов | німецька[1] |
Членство | Association of German Engineersd і Corps Suevo-Guestphalia Münchend |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] |
Діти | Claudius Dornierd, Peter Dornierd, Silvius Dornierd і Christoph Dornierd |
Нагороди | |
Біографія
Народився в змішаній родині: батько — француз, мати — німкеня. Закінчив Вище технічне училище в Мюнхені (1907), доктор технічних наук. 2 листопада 1910 року вступив на роботу в авіабудівну фірму «Luftschiffbau Zeppelin GmbH». У грудні 1914 року заснував власне невелике конструкторське бюро, яке розмістилося біля Зеемооса. В січні 1917 року бюро Дорньє отримало статус самостійної фірми в складі концерну Цепеліна. Після закінчення Першої світової війни і заборони Німеччині будувати літаки Дорньє поїхав в Італію, де з 1921 року також займався конструюванням літаків. У 1923 року заснував на основі старого заводу «Цепеліна» власну фірму «Dornier Metallbauten GmbH» в Манцеллі (пізніше переведена у Вільгельмсгафен). Також розгорнув виробництво літаків на заводах в Альтенгаймі (Швейцарія), Пізі (Італія), Кобе (Японія), Папендрехті (Нідерланди). На заводах Дорньє, які виробляли цивільні літаки для «Люфтганзи» і бомбардувальники для люфтваффе, були розроблені і запущені у виробництво літаки серії Do. У 1940 році вступив в НСДАП, керівник відділу авіабудування в економічній групі «Авіаційна промисловість». До самої смерті був членом Німецької академії авіаційних досліджень. Після війни успішно пройшов процес денацифікації і продовжував займатися авіабудуванням; президент Федерального союзу німецької авіабудівної промисловості, хоча практично завжди жив в Швейцарії і Іспанії.
Нагороди
- Почесний доктор Вищих технічних училищ Штутгарта (1924) і Мюнхена (1931)
- Почесний громадянин міста Фрідріхсгафен (1934)
- Медаль Лілієнталя (1938)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Почесний професор (1942)
- Золотий почесний знак Асоціації німецьких інженерів (1956)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- командорський хрест (1959)
- великий офіцерський хрест (1964)
- Баварський орден «За заслуги» (1960)
- Золота медаль Рудольфа Дізеля (1961)
- Орден «За заслуги перед землею Баден-Вюртемберг» (1969)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Дорнье Клаудиус // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.hannover-gis.de/GIS/index.action
Література
- Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
- Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396