Клаудіус Дорньє

Клод Оноре Дезіре (Клаудіус) Дорньє (фр. Claude Honoré Desiré (Claudius) Dornier; 14 травня 1884, Кемптен, Німецька імперія5 грудня 1969, Цуг, Швейцарія) — німецький авіаконструктор, власник авіабудівної фірми, лідер воєнної економіки.

Клаудіус Дорньє
фр. Claudius Dornier
Дорньє в березні 1930 року.
Народився 14 травня 1884(1884-05-14)[1][2][…]
Кемптен, Округ Швабія, Баварія, Німецька імперія[3]
Помер 5 грудня 1969(1969-12-05)[3][1][…] (85 років)
Цуґ, Швейцарія[3]
Країна  Франція
 Німеччина
Діяльність авіакосмічний інженер, інженер
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Знання мов німецька[1]
Членство Association of German Engineersd і Corps Suevo-Guestphalia Münchend
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4]
Діти Claudius Dornierd, Peter Dornierd, Silvius Dornierd і Christoph Dornierd
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Баварський орден «За заслуги»
Орден «За заслуги перед землею Баден-Вюртемберг»
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Лідер воєнної економіки

Біографія

Народився в змішаній родині: батько — француз, мати — німкеня. Закінчив Вище технічне училище в Мюнхені (1907), доктор технічних наук. 2 листопада 1910 року вступив на роботу в авіабудівну фірму «Luftschiffbau Zeppelin GmbH». У грудні 1914 року заснував власне невелике конструкторське бюро, яке розмістилося біля Зеемооса. В січні 1917 року бюро Дорньє отримало статус самостійної фірми в складі концерну Цепеліна. Після закінчення Першої світової війни і заборони Німеччині будувати літаки Дорньє поїхав в Італію, де з 1921 року також займався конструюванням літаків. У 1923 року заснував на основі старого заводу «Цепеліна» власну фірму «Dornier Metallbauten GmbH» в Манцеллі (пізніше переведена у Вільгельмсгафен). Також розгорнув виробництво літаків на заводах в Альтенгаймі (Швейцарія), Пізі (Італія), Кобе (Японія), Папендрехті (Нідерланди). На заводах Дорньє, які виробляли цивільні літаки для «Люфтганзи» і бомбардувальники для люфтваффе, були розроблені і запущені у виробництво літаки серії Do. У 1940 році вступив в НСДАП, керівник відділу авіабудування в економічній групі «Авіаційна промисловість». До самої смерті був членом Німецької академії авіаційних досліджень. Після війни успішно пройшов процес денацифікації і продовжував займатися авіабудуванням; президент Федерального союзу німецької авіабудівної промисловості, хоча практично завжди жив в Швейцарії і Іспанії.

Нагороди

Примітки

Література

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.