Клодін Пікарде

Клодін Пікарде, уроджена Пулі (фр. Claudine Picardet; 7 серпня 1735, Діжон — 4 жовтня 1820, Париж) — французька хімікиня, метеорологиня і перекладачка наукової літератури.

Клодін Пікарде
фр. Claudine Picardet
Ім'я при народженні фр. Claudine Poullet
Народилася 7 серпня 1735(1735-08-07)[1]
Діжон[1]
Померла 4 жовтня 1820(1820-10-04)[2] (85 років)
Париж, Франція[2]
Країна  Франція
Діяльність хімік, мінералог, метеоролог, перекладачка
У шлюбі з Клод Пікардеd і Louis-Bernard Guyton de Morveaud
 Клодін Пікарде у Вікісховищі

Життєпис

Клодін Пуле народилася 1735 року в Діжоні в родині нотаріуса Франсуа Пулі де Шамплеві. У віці 20 років Клодін вийшла заміж за Клода Пікарде, суддею, який згодом став членом Королівської академії наук, мистецтв та літератури Діжона і директором ботанічного саду. Таким чином, Клодін отримала можливість спілкуватися з найосвіченішими людьми Діжона[3]. Її власний салон також став одним із центрів наукового і культурного життя міста[4].

Ймовірно, саме у своєму салоні Клодін Пікарде познайомилася з хіміком Луї Бернаром Гітоном де Морво[4]. Вона відвідувала його лекції і демонстрації хімічних експериментів. Крім того, 1782 року Клодін увійшла до невеликої робочої групи, яку Гітон де Морво створив при Академії з метою популяризації зарубіжних праць з хімії у Франції. Протягом дев'яти років Клодін Пікарде перекладала з чотирьох іноземних мов — шведської, німецької, англійської та італійської — наукові праці з хімії й мінералогії, а також одну роботу з астрономії, і загалом переклала близько 800 сторінок. Протягом першого року роботи вона підписувала свої переклади «Мадам П. з Діжона», але починаючи від 1786 року стала підписуватися повним ім'ям[3].

Перекладені Клодін Пікарде роботи друкувалися в провідних наукових журналах епохи, серед яких Observations sur la physique, Journal des savants, Nouvelles de la république des lettres et des arts і Annales de chimie — Science des matériaux. Близько третини перекладів зібрано і видано у двотомному творі Карла Шеєле «Mémoires de chymie» (1795). Свої переклади Пікарде забезпечувала докладними посиланнями і коментарями, які написав Гітон де Морво, хоча, можливо, деякі з них належали їй самій. Їй також належить перший переклад трактату Авраама Ґотлоба Вернера «Про зовнішні ознаки викопних тіл»[3]. Можливо, Клодін Пікарде також була автором перекладу двох томів «Opuscula physica et chemica» Улафа Бергмана з латинської на французьку. Крім того, припускається, що вона допомагала Марії-Анні Лавуазьє перекладати «Нарис про флогістон» Кірвана[3].

Від 1785 року Клодін Пікарде брала участь у зборі метеорологічних даних, організованому Лавуазьє за участі членів Французької академії наук. Вона щодня знімала покази барометра, які потім відсилала Лавуазьє. Результати її спостережень представлено потім в Академії наук[3].

1796 року помер чоловік Клодін, і вона переїхала з Діжона в Париж. 1798 року вийшла заміж за Гітона де Морво, і їхній шлюб тривав аж до смерті останнього 1816 року. Дітей Клодін не мала ні від першого, ні від другого шлюбу[4]. Вона померла в Парижі 4 жовтня 1820 року. Примітно, що в некролозі, опублікованому Journal de Dijon et de la Côte-d Orrend, її заслуги і досягнення практично повністю заперечувалися: автор піддавав сумніву як її знання мов, особливо шведської, так і її здатність перекладати настільки складні вузькоспеціальні тексти[5]. Однак за життя Пікарде безліч вчених, як французьких, так і іноземних, висловлювали захоплення її знаннями та її перекладацькою діяльністю, зокрема Бюффон, Лавуазьє, Бертолле, Фуркруа, Лаланд, Аюї, Кірван, Ландріані і Янґ[6].

Хоча Клодін Пікарде не писала власних наукових робіт, її внесок у розвиток хімічної науки величезний. Жоден інший науковий перекладач того часу не перекладав і не публікував стільки, скільки вона (за винятком Жака Жіблена). Завдяки перекладам Пікарде найважливіші наукові праці епохи стали доступними у Франції; крім того, вони сприяли виникненню спеціалізованих наукових журналів[6].

Примітки
  1. Picardet, Claudine // encyclopedia.com — Detroit: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
  2. Madame Picardet, traductrice scientifique ou cosmétique des Lumières ? // Pour la Science — 2014. — ISSN 0153-4092; 1766-0351; 2267-490X
  3. New Dictionary of Scientific Biography, 2008, с. 97.
  4. Women in Science, 1986, с. 94.
  5. Pour la Science, 2014.
  6. New Dictionary of Scientific Biography, 2008, с. 98.

Література
  • Patrice Bret. Picardet, Claudine // New Dictionary of Scientific Biography / Noretta Koertge. — Gale Group, 2008. — Т. 6. — P. 97—98. — ISBN 978-0-684-31320-7.
  • Patrice Bret. Madame Picardet, traductrice scientifique ou cosmétique des Lumières ? // Pour la Science. — 2014. — № 446 (23 січня).
  • Marilyn Bailey Ogilvie. Guyton de Morveau, Claudine Poullet Picardet // Women in Science: Antiquity Through the Nineteenth Century: a Biographical Dictionary with Annotated Bibliography. — MIT Press, 1986. — P. 94.
  • Marelene F. Rayner-Canham, Geoffrey Rayner-Canham. Claudine (Poulet) Picardet // Women in Chemistry: Their Changing Roles from Alchemical Times to the Mid-twentieth Century. — Chemical Heritage Foundation, 1998. — P. 22—23.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.