Клодіон

Народився в столиці Лотарингії, місті Нансі. Походив з родини скульптора Т Мішеля, що працював у Пруссії. Можливо, ранні роки Клодіона пройшли у місті Лілль.

Перші художні навички отримав від батька. 1755 року відбув у Париж, де влаштувався в майстерню скульптора Ламберта Сігісберта Адама, котрий був родичем з боку матері. По смерті дядька почав працювати в майстерні скульптора Пігаля.

Розпочав боротьбу за Римську премію. 1759 року отримав приз за скульптуру у Королівькій академії, а 1761 року першу срібну медаль за скульптурні моделі і штудії.

Перебування і стажування у Римі розтяглося майже на дев'ять років. Клодіон старанно вивчав зразки античного мистецтва, але працював у грайливій стилістиці рококо і академізму, практично позбавлених героїчних характерів. Його улюблені персонажі — Вакх і вакханки, сатири, річкові божества, відомі ще з доби бароко, алегорії і сюжети, розповсюджені в академізмі. Папський Рим, відомий центр пишного бароко, поволі відступав від стилістики бароко, котре відходило під тиском рококо і повернення до нової хвилі класицизму.

Грайливе рококо і ніжні, міфічні персонажі Клодіона мали попит як серед аристократів Італії, так і серед багатих візитерів до Рима. Про скульптора дізнались навіть у далекому Петербурзі і він отримав запрошення на працю від імператриці Катерини ІІ. Але скульптор обрав повернення до Парижа.

Відкрив в Парижі майстерню. Мав хист до створення цікавих моделей у терракоті, незважаючи на перебільшення у використанні деталей. Він опинився серед тих декораторів, що не здані вчасно зупинитися і ліплять зайву декоративну деталь. Тим не менше в теракоті робив цікаві моделі, котрі інші неодноразово переводили у мармур, бронзу, бісквіт (різновид нефарбованої порцеляни). Твори скульптора часто виставляли у Паризьких Салонах. Його скульптури мали попит серед шанувальників стиля рококо, хоча він працював переважно з ідеальними та академічними сюжетами (алегорії річок, німфи, сатири, амур і Психея).

Події революції 1789-1793 рр. налякали скульптора і він вчасно покинув розбурханий Париж і оселився в місті Нансі, де працював скульптором-декоратором до 1798 року. Пошлюбився з донькою скульптора Огюстена Пажу Катериною. Шлюб розпався пізніше, коли були дозволені розлучення в роки революції.

В останні роки життя працював у Парижі, де намагався перейти на стилістику пізнього класицизму.

Помер в Парижі у 1814 році.

• «Смерть цариці Клеопатри»
• «Родина Сатира», рельєф
• «Жінка-сатир з дітьми», Художній музей Волтерс
• «Річковий бог», терракота
• «Річкова німфа», терракота
• «Дві танцівниці», кабінетна бронза, Національний музей (Варшава)
• «Вакх і два сатири», рельєф, Національний музей (Варшава)
• «Німфи полюють на амурчиків», кабінетна бронза, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького
• «Алегорія Музики і Поезії», мармур, Національна галерея, Вашингтон, США
• «Монтескьє», французький письменник
• «Відпочинок Геркулеса»
• «Алегорія річки Скамандр»

«Річкова німфа», Нюрнберг, питний фонтанчик

• 
  «Весталка», мармур, 1770 р., Національна галерея мистецтва, Вашингтон
• 
  «Алегорія річки Рейн», терракота, 1765 р, Кімбел арт музей, Техас, Форт Ворт
• 
  «Амур і Психея», терракота
• 
  «Вакханка під час танцю»,терракота, 1785 р., Художній музей Гонолулу, США

• «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» (1890—1907).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клодіон

• Розальба Кар'єра
• Антуан Ватто
• Франсуа Буше
• Етьєн Моріс Фальконе
• Терракота
• Рококо
• Академізм
• Список скульпторів Франції 18 ст.