Клод Моріак
Клод Моріа́к (фр. Claude Mauriac; 25 квітня 1914 — 22 березня 1996) — французький письменник, сценарист, журналіст і літературознавець; старший син письменника Франсуа Моріака.
| Клод Моріак | |
|---|---|
| Claude Mauriac | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean Marc Claude Mauriac |
| Народився |
25 квітня 1914 Париж |
| Помер |
22 березня 1996 (81 рік) Париж |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Громадянство |
 Франція |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | французька |
| Напрямок | Новий роман |
| Батько | Франсуа Моріак |
| Мати | Jeanne Mauriacd |
| Брати, сестри | Luce Mauriacd, Jean Mauriacd і Claire Mauriacd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0561094 |
| Сайт | claudemauriac.org |
Біографія
Старший син письменника Франсуа Моріака. Закінчив Сорбонну. Перші оповідання друкував у журналах «Маріанна» та «Фігаро». Під час Окупації (1940—1944) залишався в Парижі: працював у Селянській корпорації та підтримував зв'язки в літературних колах. З 1944 до 1949 року працював особистим секретарем Шарля де Голля (вважався лівим голлістом). Пізніше став кінокритиком, літературним критиком і критиком образотворчого мистецтва, співпрацював з газетою «Фігаро». 1951 року одружився з Марі Клод Мант, двоюрідною внучкою Марселя Пруста.
Автор кількох романів та есе, автор сценарію фільму «Тереза Декейру» за мотивами роману свого батька. Також написав дослідження, присвячені письменнику Марселю Прусту. Дружив з Мішелем Фуко та Жилем Дельозом.
З 12 років (почав 1925 року) й з деякими перервами до кінця життя вів щоденник.
Помер 22 березня 1996 року й похований на цвинтарі Монпарнас.
Твори
Щоденник
- Le Temps immobile / Нерухомий час
- Le Temps immobile 1, Grasset, 1974 ; Le Livre de poche, 1983
- Le Temps immobile 2 (Les Espaces imaginaires), Grasset, 1975 ; Le Livre de Poche, 1985
- Le Temps immobile 3 (Et comme l'espérance est violente), Grasset, 1976 ; Le Livre de Poche, 1986
- Le Temps immobile 4 (La Terrasse de Malagar), Grasset, 1977 ; Le Livre de Poche, 1987
- Le Temps immobile 5 (Aimer de Gaulle), Grasset, 1978 ; Le Livre de Poche, 1988
- Le Temps immobile 6 (Le Rire des pères dans les yeux des enfants), Grasset, 1981 ; Le Livre de Poche, 1989
- Le Temps immobile 7 (Signes, rencontres et rendez-vous), Grasset, 1983 ; Le Livre de Poche, 1990
- Le Temps immobile 8 (Bergère ô tour Eiffel), Grasset, 1985 ; Le Livre de Poche, 1991
- Le Temps immobile 9 (Mauriac et fils), Grasset, 1986 ; Le Livre de Poche, 1992
- Le Temps immobile 10 (L'Oncle Marcel), Grasset, 1988 ; Le Livre de Poche, 1993
- Conversations avec André Gide, Albin Michel, 1951 ; nouvelle édition revue et augmentée, 1990
- Une amitié contrariée, Grasset, 1970
- Une certaine rage, Robert Laffont, 1977
- L'Éternité parfois, Pierre Belfond, 1978
- Laurent Terzieff, Stock, 1980
- Qui peut le dire ?, L'Âge d'Homme, 1985
- Le Temps accompli/ Завершений час
- Le Temps accompli 1, Grasset, 1991
- Le Temps accompli 2 (Histoire de ne pas oublier. Journal 1938), Grasset, 1992
- Le Temps accompli 3 (Le Pont du secret), Grasset, 1993
- Le Temps accompli 4 (Travaillez quand vous avez encore la lumière), посмертно, Grasset, 1996
Романи
- Le Dialogue intérieur
- Toutes les femmes sont fatales, Albin Michel, 1957 ; Le Livre de Poche, 1971
- Le Dîner en ville, Albin Michel, 1959 ; Le Livre de Poche, 1973 ; Folio, 1985 (Премія Медічі 1959)
- La Marquise sortit à cinq heures, Albin Michel, 1961 ; Folio, 1984
- L'Agrandissement, Albin Michel, 1963
- Les Infiltrations de l'invisible
- L'Oubli, Grasset, 1966
- Le Bouddha s'est mis à trembler, Grasset, 1979
- Un cœur tout neuf, Grasset, 1980
- Radio Nuit, Grasset, 1982
- Zabé, Gallimard, 1984 ; Folio, 1993
- Trans-Amour-Étoiles, Grasset, 1989
- Journal d'une ombre, Sables, 1992
- sous le pseudonyme de Harriet Pergoline[1]
- Le Fauteuil Rouge, Flammarion, 1990
Драматургія
- La Conversation, Grasset, 1964.
- Théâtre (La Conversation ; Ici, maintenant ; Le Cirque ; Les Parisiens du dimanche ; Le Hun), Grasset, 1968
Есе
- Introduction à une mystique de l'enfer, Grasset, 1938
- Jean Cocteau ou la Vérité du mensonge, Odette Lieutier, 1945
- Aimer Balzac, La Table Ronde, 1945
- La Trahison d'un clerc, La Table Ronde, 1945
- Malraux ou le mal du héros, Grasset, 1946
- André Breton, Éditions de Flore, 1949 ; Grasset, 1970 (Prix Sainte-Beuve 1949)
- Marcel Proust par lui-même, Collections Microcosme «Écrivains de toujours», Le Seuil, 1953
- Hommes et idées d'aujourd'hui, Albin Michel, 1953
- L'Amour du cinéma, Albin Michel, 1954
- Petite littérature du cinéma, Le Cerf, 1957
- L'Alittérature contemporaine, Albin Michel, 1958 et 1969
- De la littérature à l'alittérature, Grasset, 1969
- Quand le temps était mobile, Bartillat, 2008