Клюєв Леонід Михайлович

Леонід Михайлович Клюєв (нар. 1 січня 1940, Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР пом. 1 липня 1981, Донецьк, Українська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, воротар.

Леонід Клюєв
Особисті дані
Народження 1 січня 1940(1940-01-01)
  Мелітополь, УРСР, СРСР
Смерть 1 липня 1981(1981-07-01) (41 рік)
  Донецьк, УРСР, СРСР
Громадянство Україна
Позиція воротар
Звання, нагороди
Нагороди

Біографія

Вихованець мелітопольської команди «Буревісник». Перші кроки у великому футболу робив у складі севастопольського СКЧФ. Із запорізьким «Металургом» переміг у чемпіонаті Української РСР 1960 року і отримав запрошення до київського «Динамо».

Наступний сезон став видатним для всього українського футболу — вперше «динамівці» здобули золоті нагороди першості СРСР[1]. Леонід Клюєв був дублером Олега Макарова і провів чотири матчі: з єреванським «Спартаком», мінським клубом «Білорусь», алматинським «Кайратом» і московським «Локомотивом». Щоправда, через невелику кількість ігрового часу, медалі не отримав. З цієї ж причини залишив і команду.

Два роки захищав кольори донецького «Шахтаря», який домінував в іншому внутрішньому турнірі кубку СРСР. Першого року Клюєв грав лише на попередніх етапах, а у вирішальній грі проти команди «Знамя труда» ворота захищав Борис Стрєлков. На другий рік — грав у фінальному матчі проти «Спартака», але того разу сильнішим виявився суперник.

1964 року отримав запрошення від луганської «Зорі» і провів в цій команді п'ять сезонів. У сезоні 1966 р. встановив два досягнення, про які мало хто пам'ятає. У перших шести іграх серед команд другої групи класу «А» залишав свої ворота «сухими». Рекордну серію перервав гравець львівських «Карпат» Янош Габовда на 60-й хвилині сьомого матчу. Загалом, за весь турнір, Клюєв не пропускав голи у 25 іграх з 38 і вніс істотний внесок у здобуття путівки до еліти радянського футболу[2].

Протягом наступних п'яти сезонів грав за українські клуби другої ліги «Будівельник» (Полтава), «Локомотив» (Донецьк), «Шахтар» (Горлівка) і «Граніт» (Черкаси). 1974 року повернувся до «Зорі», за два сезони провів декілька матчів і завершив виступи.

Був більш схожий на інтелігентного молодого вченого, ніж на спортсмена. Завжди діяв зібрано і надійно, був спокійним і врівноваженим. За межами футбольного поля характеризувався як порядна і скромна людина.

Після завершення футбольної кар'єри пішов працювати на одну з шахт Донецька, трагічно загинув під час аварії[1].

Досягнення

  • Володар кубка СРСР (1): 1962[3]
  • Фіналіст кубка СРСР (1): 1963
  • Переможець другої групи класу «А» (1): 1966

Статистика

Сезон Команда Чемпіонат Кубок
Ліга Ігри Пг Ігри Пг
1958 СКЧФ (Севастополь)Д-2 352
1960 «Металург» (Запоріжжя)Д-2 94
1961 «Динамо» (Київ)Д-1 42
1962 «Шахтар» (Донецьк)Д-1 121221
1963 «Шахтар» (Донецьк)Д-1 14923
1964 «Зоря» (Луганськ)Д-2 382422
1965 «Зоря» (Луганськ)Д-2 433311
1966 «Зоря» (Луганськ)Д-2 3716
1967 «Зоря» (Луганськ)Д-1 3437
1968 «Зоря» (Луганськ)Д-1 131511
1969 «Будівельник» (Полтава)Д-2 272311
1970 «Будівельник» (Полтава)Д-3
1971 «Локомотив» (Донецьк)Д-3
1972 «Шахтар» (Горлівка)Д-3
1973 «Шахтар» (Горлівка)Д-3
1974 «Граніт» (Черкаси)Д-3 13
1974 «Зоря» (Ворошиловоград)Д-1 10
1975 «Зоря» (Ворошиловоград)Д-1 35
Усього в «Зорі»16912944
Загалом за кар'єруД-18180119
Д-2157105

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.