Клінічна лікантропія
Клінічна лікантропія чи просто лікантропія — рідкісний психіатричний синдром, при якому хворому здається, що він перетворюється чи може перетворюватись на тварину[1]. Міфічна хвороба, через яку хворий перетворюється на звіра, також має назву лікантропії. У деяких випадках визначити, якою саме твариною уявляє себе хворий, не вдається.
Симптоми
Вважається, що діагноз лікантропія можна ставити у разі виявлення одного з двох симптомів[2]:
- хворий сам розповідає, що він іноді відчуває або відчував, що перетворився на звіра;
- хворий поводить себе досить по звірячому, наприклад виє, гавкає чи повзає навколішки.
Відомі хворі
- У Біблії (Дан 4) йдеться, що на подібну хворобу страждав Навуходоносор II;
- Мануель Бланко Ромасанта — перший іспанський серійний убивця;
- Тірдат III, цар Великої Вірменії, якого зцілив Григорій Просвітитель. На знак подяки цар проголосив християнство державною релігією.
Примітки
- Garlipp P., Gödecke-Koch T., Dietrich D.E., Haltenhof H. Lycanthropy — psychopathological and psychodynamical aspects[недоступне посилання з квітня 2019] // Acta Psychiatrica Scandinavica. — 2004. — Т. 109. — № 1. — С. 19-22. — ISSN 0001690X
- Keck P.E., Pope H.G., Hudson J.I., McElroy S.L., Kulick A.R. Lycanthropy: alive and well in the twentieth century // Psychological Medicine. — 1988. — Т. 18. — № 1. С. 113—120. — ISSN 00332917
Джерела
- Ликантропия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Benezech M., DeWitte J., Etcheparre J.J., Bourgeois M. A Lycantropic Murderer // American Journal of Psychiatry. — 1989. — Т. 146. — № 7. — С. 942. — ISSN 0002953X.
- Blom, J. D. (2014). «When Doctors Cry Wolf. A Systematic Review of the Literature on Clinical Lycanthropy». History of Psychiatry 25: 87-102.
- Fahy T. A. ‘Lycanthropy: A Review’, Journal of the Royal Society of Medicine 82 (1989), 37.
- Garlipp P., Gödecke-Koch T., Dietrich D.E., Haltenhof H. Lycanthropy — psychopathological and psychodynamical aspects[недоступне посилання з квітня 2019] // Acta Psychiatrica Scandinavica. — 2004. — Т. 109. — № 1. — С. 19-22. — ISSN 0001690X
- Kahlil et al. (2012). «Lycanthropy as a Culture-Bound Syndrome: A Case Report and Review of the Literature». Journal of Psychiatric Practice 18: 51-54.
- Keck et al. (1988). «Lycanthropy: Alive and Well in the Twentieth Century». Psychological Medicine 18: 113-20.
- Koehler, K. Ebel, H. Vartzopoulos, D. (1999). «Lycanthropy and Demonomania: Some Psychopathological Issues». Psychological Medicine 20: 629—633.
- Metzger, N. (2013). «Battling Demons with Medical Authority: Werewolves, Physicians and Rationalization». History of Psychiatry 24: 341—355.
- Moselhy, H. F. (1999). «Lycanthropy: New Evidence of its Origins». Psychopathology 32: 173—176.
- Noll R. (1992). «Vampires, Werewolves & Demons — 20th Century Reports in the Psychiatric Literature». — Bruner/Mazel Publishers, New York, USA, 1992—244 p. ISBN 0-87630-632-6
- Yellowlees P. M., ‘Werewolves Down Under — Where Are They Now?’, The Medical Journal of Australia 151 (1989), 663—665, 664.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.