Книш Зиновій Михайлович

Зино́вій Миха́йлович Книш (Псевдонім: Богдан Михайлюк; 16 червня 1906, Коломия 14 листопада 1999, Торонто, Канада) — український політичний діяч, журналіст, історик, перекладач з есперанто[1].

Книш Зиновій Михайлович
Народився 16 червня 1906(1906-06-16)
Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 14 листопада 1999(1999-11-14) (93 роки)
Торонто, Канада
Національність українець
Діяльність історик, журналіст
Alma mater Львівський університет
Партія ОУН
Нагороди Шевченківська медаль

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.[2]

Біографія

Народився в Коломиї в родині вчителів. Здобув освіту в початковій народній школі імені Тараса Шевченка та українській гімназії в Коломиї. Успішно завершив студії у Львівському університеті і 1929 року здобув ступінь магістра, а 1930 — доктора права та політичних наук.

Брав активну участь в українському суспільному житті. Від 1924 року — член Окружної команди Української військової організації (УВО) у Коломиї, згодом — член Бойової референтури (псевдоніми Ренс, Голіят, Ю. Мохнацький).

1929 року був заарештований польською поліцією і три місяці провів у в'язниці. 1930 призначений бойовим референтом Крайової Команди УВО. Брав участь у роботі першої конференції ОУН на західноукраїнських землях 24–25 лютого 1930 року, де була створена Крайова Екзекутива ОУН, у червні 1930 в Празі — в роботі конференції Проводу українських націоналістів (ПУН) з представниками Крайової Екзекутиви ОУН і Крайової Команди УВО, на якій обговорювалося розмежування завдань ОУН і УВО.

У листопаді 1931 року вдруге був заарештований і засуджений до 8 років тюрми за приналежність до УВО.

У червні 1936 року звільнений по амністії. Працював секретарем дирекції «Центросоюзу» у Львові. В липні 1939-го знову заарештований. Вийшов на свободу після окупації Польщі у вересні 1939.

Після розколу ОУН став на боці Андрія Мельника. Від 1940 року — член Проводу і секретаріату ПУН (Краків), брав безпосередню участь в організації Похідних груп ОУН. У 1940—1941 роках — начальник канцелярії Українського центрального комітету (УЦК), у 1941—1942 — секретар дирекції «Народної торгівлі» (Львів), посадник повітів у Калуші (1942), Золочеві (1943—1944).

Від травня 1944 року — в Австрії, від 1946 — у Франції. Був провідником ОУН у Західній Європі, секретарем світського відділу греко-католицької місії для українців Західної Європи і створеної при ній Суспільної служби.

Від 1949 року — у Канаді. Обіймав посади першого заступника Голови ПУН і генерального судді ОУН.

Твори

Джерела та література

  • Дорожинський П. У 90-ліття Зиновія Книша // Самостійна Україна. — 1996. — Ч. 3. — С. 3–8.
  • Ковальчук О. О., Черченко Ю. А. Книш Зиновій Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 364. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  • Коломия й Коломийщина. Зб. споминів і статей про недавнє минуле. — Філадельфія, 1988. — С. 6, 145, 183, 194, 393, 477, 824, 883, 887, 889.
  • Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег : Накладом УВАН, 1986. — С. 304–305.
  • Михальчук Василь. Зиновій Книш. Спроба змалювання громадської сильветки. До 85-ліття ювілею // Самостійна Україна. — 1991. — № 3 — С. 34–44.
  • Мудрик-Мечник С. Ненавистю і видумками історії не зфальшувати // Визвольний шлях. — 1993. — № 4. — С. 483–491.
  • Некролог // Самостійна Україна. — 2000. — Квітень — червень. — Ч. 2/476. — С. 65.
  • У 90-ліття Зиновія Книша // Українське слово. — 1996. — 8 серп.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.