Кобеляцький ґебіт
Кобеля́цький ґебі́т, окру́га Кобеля́ки (нім. Kreisgebiet Kobeljaki) — адміністративна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Кобеляки.
| Kreisgebiet Kobeljaki Кобеляцький ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg.png.webp){kind=small} Німецька імперія |
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Київ |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 126,103 |
| Джерело:Kreisgebiet Kobeljaki | |
Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року на території Полтавської області.[1] Формально існував до 1944 року.[2] Охоплював територію трьох тодішніх районів Полтавської області: Кишеньківського, Кобеляцького і Козельщинського — та, відповідно, поділявся на три райони (нім. Rayons): Кишеньки (Rayon Kischenki), Кобеляки (Rayon Kobeljaki) і Козельщина (Rayon Koselschtschina), [1] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебітах обіймали німці, головним чином з-поміж тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.