Кобзар Юрій Іванович

Ю́рій Іва́нович Кобза́р (нар. 2 жовтня 1952, Цюрупинськ, Херсонська область) — український футзальний тренер. Багаторічний наставник команди «Універ-Харків», на чолі якої він двічі вигравав Кубок Ліги.

Юрій Кобзар
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Іванович Кобзар
Народження 2 жовтня 1952(1952-10-02) (69 років)
  Цюрупинськ, СРСР
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1993—2004
2006—2009
2009—2010
2017—2019		 «Універ-Харків»
«Енергія» (Львів)
«Єнакієвець»
«Кобра»

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

В 1970 році вступив в Харківський авіаційний інститут, де на студентському рівні грав у футбол. В 1976 році закінчив навчання і почав працювати на харківському заводі електроапаратури за спеціальністю «системи управління літальними апаратами», продовжуючи займатися футболом на любительському рівні[1]. Згодом почав грати в міні-футбол. В 1990 році як гравець брав участь у всерадянському турнірі з міні-футболу серед виробничих колективів «Честь марки», де разом із заводською командою посів 4-те місце. Також брав участь у Євро-азіатській міні-футбольній лізі.

Пізніше команда харківського заводу електроапаратури «Ехо» отримала професійний статус, а Юрій Кобзар був призначений її головним тренером. З сезону 1993/94 «Ехо» почав виступати у Першій лізі чемпіонату України. У наступному сезоні команда зайняла третє місце і перейшла у Вищу лігу. Кобзар тренував команду до середини сезону 2004/2005, після чого був звільнений[2]. Під його керівництвом команда стабільно трималася в когорті «середняків» чемпіонату, зайнявши найвище 4-те місце у сезоні 2003/04. Також було виграно два Кубка Ліги в 2003 та 2004 рр. За цей період Юрій Кобзар виховав велику кількість гравців, які в подальшому грали у збірній України, таких як Сергій Якунін, Денис Овсянніков, Олександр Хурсов, Олександр Кондратюк, Валерій Замятін, Артем Ковальов, Дмитро Бондар[2].

Після невеликої перерви у тренерській діяльності Кобзаря покликали у львівську «Енергію», де в першому ж сезоні було поставлено завдання виграти чемпіонат[3]. Завдання було виконано і в сезоні 2007/08 команда вперше стартувала у Кубку УЄФА, де дійшла до стадії Елітного раунду, а в чемпіонаті було завойовано «срібло». Під час зимової паузи сезону 2009/10 Кобзар подав у відставку з поста головного тренера «Енергії»[4] і очолив «Єнакієвець»[5], який привів до «бронзових» нагород. В наступному сезоні команда дійшла до фіналу Кубка України та посіла 6-те місцеу чемпіонаті, а у Юрія Кобзаря завершився контракт і він залишив клуб[6].

Наразі Юрій Кобзар працює тренером в декількох любительських клубах Харкова, які грають в аматорському турнірі Кубок ФК «Універ»[1], а також працює в його структурі[7].

2001 року юніорська збірна України під керівництвом Кобзаря виграла срібну медаль на міжнародному турнірі «Петербурзька осінь»[8]. В 2010 році, після того, як Геннадій Лисенчук залишив збірну, Юрій Кобзар розглядався як один з можливих кандидатів на посаду головного тренера збірної[9]. На початку 2013 року увійшов до Тренерської ради Асоціації міні-футболу України[10].

Титули та досягнення

Міжнародні
Юніорська збірна України
  • Срібний призер турніру «Петербурзька осінь»: 2001

Примітки
  1. Юрій Кобзар в програмі «Харків спортивний»
  2. Кобзарь вернулся в большую игру (рос.)
    Юрий Кобзарь возглавил львовскую «Энергию» (рос.)
  3. «Десять років — десять кроків». Львів: Галицька видавнича спілка, 2012. — 288 с., іл.
  4. Юрий Кобзарь уходит из Энергии (рос.)
  5. Юрий Кобзарь возглавил Енакиевец (рос.)
  6. КОБЗАРЬ: «До Енакиевца я думал, что разбираюсь в футзале» (рос.)
  7. Контакты[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  8. Страницы истории футзала в Украине (рос.)
  9. На посаду головного тренера збірної України претендують троє кандидатів
  10. Створено Тренерську раду Асоціації міні-футболу
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.