Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові, нагороджений Орденом Леніна (1980), займає окрему територію міста в лісопарковій зоні (сел. Жуковського) площею близько 25 га, на якій розташовано 8 навчальних корпусів, 2 науково-дослідних інститути, наукові лабораторії, бібліотека, студентське містечко, спорткомплекс, профілакторій «Авіатор», їдальні.

Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» ім. М. Є. Жуковського
ХАІ, НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»
Будівля університету
Харків
Тип видавець відкритого доступуd[1]
Країна  Україна[1]
Розташування ХарківХарків
Гасло Знання, що підкорюють небо
Назва на честь Жуковський Микола Єгорович
Засновано 1930
Акредитація IV  рівня
Ректор Нечипорук Микола Васильович
Студентів ~ 7000
Докторів 95
Випускники Категорія:Випускники Харківського авіаційного інституту
Адреса 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17
Сайт Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Нагороди
 Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» у Вікісховищі

Історія

У 1980 р. ХАІ був нагороджений Орденом Леніна
Монета України «75 років Харківському авіаційному інституту» (реверс)
Монета України «75 років Харківському авіаційному інституту» (аверс)

Харківський авіаційний інститут (ХАІ) засновано 1930 на базі авіавідділу Харківського політехнічного інституту. З самого початку він мав у своєму складі два факультети — літакобудування й моторобудування, тоді в ХАІ було всього 12 викладачів і 69 студентів. Біля витоків створення ХАІ стояв відомий вчений, учень М. Є. Жуковського, професор (згодом академік) Георгій Федорович Проскура, який за своє життя був нагороджений не тільки за внесок в розвиток авіації, а й, наприклад, за створення унікальної гідротехнічної системи при будівництві каналу «Волга-Москва».

Його ім'ям названа вулиця в районі селища Жуковського в місті Харкові (вулиця, на якій розташований нинішній національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»).

1930-ті

Проскура зі студентами авіаційного відділення Харківського технологічного інституту (нині ХПІ), з якого в 1930 році з'явився ХАІ.

Другий директор ХАІ Андрій Омелянович Медведер (1903—1935) — дійсно унікальний випадок в історії ВНЗ СРСР: з 1931 по 1932 рік він був директором ХАІ і одночасно студентом третього курсу факультету літакобудування. У 1935 році він трагічно загинув під час випробування літаючого човна МТБ-1.

У 1932-му під керівництвом професора кафедри конструкції літаків Йосипа Григоровича Німана ініціативна група співробітників і студентів ХАІ створили проєкт швидкісного літака, який отримав назву «ХАІ-1». Це був перший у Європі пасажирський літак шасі, яке прибирається в польоті, що забезпечило літаку «ХАІ-1» рекорд швидкості. На вітчизняному двигуні М-22, потужністю 480 к.с. він показав швидкість — 322км/год, за цим показником він посів перше місце в Європі та друге в світі. За період з 1934-го по 1937 рік на Київському авіазаводі було побудовано більше 40 таких машин і в передвоєнні роки ХАІ-1 став наймасовішим пасажирським літаком країни. Досягнення в цій області послужили поштовхом для створення в ХАІ дослідно-конструкторського бюро.

З 1936 по 1938-й на базі літака ХАІ-1 створюється «ХАІ-5», модифікація якого бомбардувальник «ХАІ-5 — Р10» активно використовувався під час Другої світової війни як розвідник і ближній бомбардувальник, аж до 1943 року. Всього було побудовано 490 таких машин.

В 1934 році вперше піднявся в повітря планер «Осавіахімовець України» або «ХАІ-4», створенням якого керував Павло Георгійович Беннінг. Саме ним була запропонована унікальна система гідравлічного зв'язку між переднім і заднім шасі, яка давала можливість одночасно прибирати і випускати три колеса в польоті. Паралельно з цим велися розробки планера «Осавіахімовець ХАІ», якому судилося увійти в історію світової авіації. Саме на ньому льотчик Рижков вперше у світі здійснив фігури вищого пілотажу на планері, виконавши (просимо звернути особливу увагу на цю цифру) 26 мертвих петель, одна з яких — з виходом у зворотному напрямку.

Влітку 1934 року в ХАІ створюється двомісний планер-бесхвостка «ХАІ-2», що носить ім'я Павла Постишева. А два місяці по тому, на десятих Всесоюзних планерних змаганнях у Коктебелі, «ХАІ-2» поставив рекорд серед планерів свого класу, протримавшись у повітрі 58 хвилин.

На зворотному шляху до Харкова планер ставить ще один рекорд: пілотований льотчиком Леонідом Рожковим планер пролетів 4,5 години на буксирі від Криму до Харкова без жодної посадки.

У 1935 році інженер ХАІ, а в майбутньому генеральний конструктор, Архип Михайлович Люлька, розробив і спроєктував перший вітчизняний турбореактивний двигун РТД-1.

У 1935 році студенти ХАІ Фіщук, Стасюк і Косухін створили проєкт «літаючі крила», що давали можливість людині, яка вистрибнула з літака, здійснювати політ, який планує. Сьогодні даний проєкт втілений у життя під назвою «реактивний ранець».

10 листопада 1937 року під керівництвом академіка Г. Ф. Проскури об'єднується група вчених, інженерів і студентів, яка займається питаннями вивчення ракетної тяги, конструює і запускає перші ракети. 19 вересня 1940 року ентузіастами реактивної групи, поблизу села Черкаська Лозова під Харковом був запущена порохова ракета № 2. Цієї історичної події присвячена меморіальна дошка на Літаковому корпусі ХАІ.

У 1939 році команда Харківського авіаційного інституту брала участь у міжнародних заочних стрілецько-спортивних змаганнях, організованих Англійською асоціацією стрілецьких клубів. Від стрільців СРСР виступало 45 команд. Команда ХАІ зайняла 1-ше місце по Україні, 10-те місце в СРСР і 12-те місце у світі.

У ній брав участь випускник ХАІ 1941 року Борис Олексійович Хохлов, у майбутньому викладач ХАІ, а потім головний інженер і генеральний директор Харківського авіаційного виробничого об'єднання. Лауреат Державної премії СРСР. Саме під його керівництвом на ХАЗі будуть випускатися такі всесвітньо відомі лайнери, як ТУ-104, Ту-124 і Ту-134, а також розпочато роботи з підготовки до виробництва нового покоління АНів, літаків Ан-72 і Ан-74.

Роки Великої Вітчизняної війни

У зв'язку з окупацією Харкова інститут був евакуйований у Казань і продовжував готовити фахівців для авіаційної промисловості. В 1944 р., відразу після звільнення міста, інститут був повернутий у Харків.

16 серпня 1943 року бійці 285-го гвардійського полку одними з перших увірвалися в окупований Харків, вибили німців з району ХАІ. Полком командував 29-річний майор Григорій Рудик. Пройшовши територію ХАІ, вони вийшли в район Гідропарку (Шкіряний — під час війни Цегельний завод). Там майор Рудик загинув. Залишилися син і дружина. Іменем майора Григорія Рудика названий вулиця в Лісопарку. По суті, це та людина, яка командувала визволенням ХАІ і сел. Жуковського.

Повоєнні роки в СРСР

Відновлення зруйнованих корпусів ХАІ тривало майже 8 років. В 1966 р. ХАІ був включений у число 26 базових вищих навчальних закладів СРСР.

У червні 1967 року студентами ХАІ був побудований і успішно випробуваний унікальний літак ХАІ-20, удостоєний нагород ВДНГ СРСР. Два роки по тому в ХАІ створюється гібколет ХАІ-21, прообраз нинішніх мотодельтапланов. ХАІ-21 з успіхом демонструвався на виставках у США і Канаді.

У 1977 році видатний Генеральний конструктор Олег Костянтинович Антонов стає завідувачем кафедрою конструкції літаків ХАІ (кафедра 103).

31 березня 1978 року Харківському авіаційному інституту за величезний внесок у справу підготовки авіаційних фахівців присвоюється ім'я теоретика повітроплавання «батька вітчизняної авіації» М. Є. Жуковського.

У 1980 р. ХАІ був нагороджений Орденом Леніна. В 80-х рр. ХХ ст. відкриті факультети підвищення кваліфікації для працівників авіаційно-космічної промисловості й факультет довузівської підготовки.

У 1988 році Олег закінчив Харківський ордена Леніна авіаційний інститут імені М. Є. Жуковського за фахом «Двигуни літальних апаратів». Після закінчення інституту Кононенко працював в Центральному спеціалізованому конструкторському бюро (ЦСКБ) в Куйбишеві (Самарі) на посаді інженера і дослужився до провідного інженера-конструктора. Займався проєктуванням електричних систем космічних кораблів.

14 квітня 1990 року в ХАІ зіграла свою першу гру і здобула свою першу перемогу легендарна команда КВК ХАІ, яка в середині 90-х не тільки завоювала чемпіонський титул КВК і Кубок чемпіонів, а й єдина в Клубі веселих і кмітливих отримала титул «Кращої команди КВК десятиліття»

Роки незалежної України

З проголошенням у 1991 р. незалежної України ХАІ став єдиним інститутом країни, що здійснює комплексну підготовку фахівців для авіаційно-космічної галузі.

В 1992 р. уперше в історії ХАІ почав навчання іноземних громадян, був створений факультет економіки та менеджменту. В 1999 р. утворений ще один факультет — гуманітарний.

У серпні 1998 р. на базі ХАІ був створений Державний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ».

11 вересня 2000 р. університету надано статус національного і найменування — Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

Структура, спеціальності

Спеціальності по факультетах:

Факультет літакобудування (№ 1)

  • Літаки та вертольоти;
  • Технологія літако- та вертольотобудування;
  • Аеродинаміка
  • Динаміка і міцність машин;
  • Інформаційні технології проєктування;
  • Екологія та охорона навколишнього середовища;
  • Якість, стандартизація та сертифікація;
  • Експертиза товарів та послуг

Факультет авіаційних двигунів (№ 2)

  • Авіаційні двигуни та енергетичні установки;
  • Технологія будування авіаційних двигунів;
  • Теплофізика;
  • Газотурбінні установки та компресорні станції;
  • Робототехнічні системи та комплекси;
Бузкова прохідна (прохідна відділу кадрів) ХАІ (з боку вул. Ак. Проскури)

Факультет систем управління літальних апаратів (№ 3)

  • Системи управління літальними апаратами і комплексами;
  • Системи управління і автоматики;
  • Інформаційні управляючі системи і технології;
  • Інформаційно-вимірювальні системи;
  • Метрологія та вимірювальна техніка;
  • Прикладна математика;
  • Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва;
  • Соціальна інформатика

Факультет ракетно-космічної техніки (№ 4)

  • Ракетні та космічні комплекси;
  • Двигуни ракетно-космічних літальних апаратів;
  • Двигуни та енергетичні установки літальних апаратів;
  • Конструювання та виробництво виробів із композиційних матеріалів;
  • Інформаційні технології проєктування;
  • Двигуни внутрішнього згоряння;
  • Машини та технології пакування;
  • Системний аналіз та управління;
  • Нетрадиційні джерела енергії;
  • Енергетичний менеджмент

Факультет радіотехнічних систем літальних апаратів (№ 5)

  • Виробництво електронних засобів;
  • Біотехнічні та медичні апарати і системи;
  • Електронна побутова апаратура;
  • Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення;
  • Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси;
  • Геоінформаційні системи і технології;
  • Технології та засоби телекомунікацій;
  • Комп'ютерні системи та мережі;
  • Програмовані мобільні пристрої та Інтернет речей;
  • Системне програмування;
  • Безпека інформаційних та комунікаційних систем;
  • Кібербезпека індустріальних систем;
  • Інформаційні мережі зв'язку

Факультет програмної інженерії та бізнесу (№ 6)

  • Економіка підприємств;
  • Менеджмент організацій;
  • Програмне забезпечення автоматизованих систем;
  • Фінанси та кредит;
  • Облік та аудит;
  • Міжнародна економіка;
  • Маркетинг;
  • Управління проєктами;
  • Логістика;
  • Туристичний менеджмент;
  • Менеджмент ЗЕД

Гуманітарно-правовий факультет (№ 7)

  • Право;
  • Психологія;
  • Прикладна лінгвістика;
  • Документознавство та інформаційна діяльність

Керівництво

В 1976—1983 роках очолював Кононенко Вадим Григорович.

Студентські традиції

Тисяча й одна ніч

Відзначається 1001 ніч із моменту вступу до вузу. Звичайно припадає на 28-29 травня. Основні атрибути свята — дипломи та прапор. Найпопулярніші місця проведення: Есхар, Старий Салтів, Геніївка.[джерело?]

Катання на тазиках

Проводиться після захисту диплома в студентському гуртожитку. Існує два основних способи: по сходових прольотах самостійно та за допомогою студентів молодших курсів.[джерело?]

Бібліотека

Фонд — 920 000 томів[джерело?].

Примітки

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.