Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Харкові, нагороджений Орденом Леніна (1980), займає окрему територію міста в лісопарковій зоні (сел. Жуковського) площею близько 25 га, на якій розташовано 8 навчальних корпусів, 2 науково-дослідних інститути, наукові лабораторії, бібліотека, студентське містечко, спорткомплекс, профілакторій «Авіатор», їдальні.
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» ім. М. Є. Жуковського | |
---|---|
ХАІ, НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» | |
| |
Будівля університету | |
Харків | |
Тип | видавець відкритого доступуd[1] |
Країна | Україна[1] |
Розташування | ХарківХарків |
Гасло | Знання, що підкорюють небо |
Назва на честь | Жуковський Микола Єгорович |
Засновано | 1930 |
Акредитація | IV рівня |
Ректор | Нечипорук Микола Васильович |
Студентів | ~ 7000 |
Докторів | 95 |
Випускники | Категорія:Випускники Харківського авіаційного інституту |
Адреса | 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17 |
Сайт | Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
Нагороди | |
Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» у Вікісховищі |
Історія
Харківський авіаційний інститут (ХАІ) засновано 1930 на базі авіавідділу Харківського політехнічного інституту. З самого початку він мав у своєму складі два факультети — літакобудування й моторобудування, тоді в ХАІ було всього 12 викладачів і 69 студентів. Біля витоків створення ХАІ стояв відомий вчений, учень М. Є. Жуковського, професор (згодом академік) Георгій Федорович Проскура, який за своє життя був нагороджений не тільки за внесок в розвиток авіації, а й, наприклад, за створення унікальної гідротехнічної системи при будівництві каналу «Волга-Москва».
Його ім'ям названа вулиця в районі селища Жуковського в місті Харкові (вулиця, на якій розташований нинішній національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»).
1930-ті
Проскура зі студентами авіаційного відділення Харківського технологічного інституту (нині ХПІ), з якого в 1930 році з'явився ХАІ.
Другий директор ХАІ Андрій Омелянович Медведер (1903—1935) — дійсно унікальний випадок в історії ВНЗ СРСР: з 1931 по 1932 рік він був директором ХАІ і одночасно студентом третього курсу факультету літакобудування. У 1935 році він трагічно загинув під час випробування літаючого човна МТБ-1.
У 1932-му під керівництвом професора кафедри конструкції літаків Йосипа Григоровича Німана ініціативна група співробітників і студентів ХАІ створили проєкт швидкісного літака, який отримав назву «ХАІ-1». Це був перший у Європі пасажирський літак шасі, яке прибирається в польоті, що забезпечило літаку «ХАІ-1» рекорд швидкості. На вітчизняному двигуні М-22, потужністю 480 к.с. він показав швидкість — 322км/год, за цим показником він посів перше місце в Європі та друге в світі. За період з 1934-го по 1937 рік на Київському авіазаводі було побудовано більше 40 таких машин і в передвоєнні роки ХАІ-1 став наймасовішим пасажирським літаком країни. Досягнення в цій області послужили поштовхом для створення в ХАІ дослідно-конструкторського бюро.
З 1936 по 1938-й на базі літака ХАІ-1 створюється «ХАІ-5», модифікація якого бомбардувальник «ХАІ-5 — Р10» активно використовувався під час Другої світової війни як розвідник і ближній бомбардувальник, аж до 1943 року. Всього було побудовано 490 таких машин.
В 1934 році вперше піднявся в повітря планер «Осавіахімовець України» або «ХАІ-4», створенням якого керував Павло Георгійович Беннінг. Саме ним була запропонована унікальна система гідравлічного зв'язку між переднім і заднім шасі, яка давала можливість одночасно прибирати і випускати три колеса в польоті. Паралельно з цим велися розробки планера «Осавіахімовець ХАІ», якому судилося увійти в історію світової авіації. Саме на ньому льотчик Рижков вперше у світі здійснив фігури вищого пілотажу на планері, виконавши (просимо звернути особливу увагу на цю цифру) 26 мертвих петель, одна з яких — з виходом у зворотному напрямку.
Влітку 1934 року в ХАІ створюється двомісний планер-бесхвостка «ХАІ-2», що носить ім'я Павла Постишева. А два місяці по тому, на десятих Всесоюзних планерних змаганнях у Коктебелі, «ХАІ-2» поставив рекорд серед планерів свого класу, протримавшись у повітрі 58 хвилин.
На зворотному шляху до Харкова планер ставить ще один рекорд: пілотований льотчиком Леонідом Рожковим планер пролетів 4,5 години на буксирі від Криму до Харкова без жодної посадки.
У 1935 році інженер ХАІ, а в майбутньому генеральний конструктор, Архип Михайлович Люлька, розробив і спроєктував перший вітчизняний турбореактивний двигун РТД-1.
У 1935 році студенти ХАІ Фіщук, Стасюк і Косухін створили проєкт «літаючі крила», що давали можливість людині, яка вистрибнула з літака, здійснювати політ, який планує. Сьогодні даний проєкт втілений у життя під назвою «реактивний ранець».
10 листопада 1937 року під керівництвом академіка Г. Ф. Проскури об'єднується група вчених, інженерів і студентів, яка займається питаннями вивчення ракетної тяги, конструює і запускає перші ракети. 19 вересня 1940 року ентузіастами реактивної групи, поблизу села Черкаська Лозова під Харковом був запущена порохова ракета № 2. Цієї історичної події присвячена меморіальна дошка на Літаковому корпусі ХАІ.
У 1939 році команда Харківського авіаційного інституту брала участь у міжнародних заочних стрілецько-спортивних змаганнях, організованих Англійською асоціацією стрілецьких клубів. Від стрільців СРСР виступало 45 команд. Команда ХАІ зайняла 1-ше місце по Україні, 10-те місце в СРСР і 12-те місце у світі.
У ній брав участь випускник ХАІ 1941 року Борис Олексійович Хохлов, у майбутньому викладач ХАІ, а потім головний інженер і генеральний директор Харківського авіаційного виробничого об'єднання. Лауреат Державної премії СРСР. Саме під його керівництвом на ХАЗі будуть випускатися такі всесвітньо відомі лайнери, як ТУ-104, Ту-124 і Ту-134, а також розпочато роботи з підготовки до виробництва нового покоління АНів, літаків — Ан-72 і Ан-74.
Роки Великої Вітчизняної війни
У зв'язку з окупацією Харкова інститут був евакуйований у Казань і продовжував готовити фахівців для авіаційної промисловості. В 1944 р., відразу після звільнення міста, інститут був повернутий у Харків.
16 серпня 1943 року бійці 285-го гвардійського полку одними з перших увірвалися в окупований Харків, вибили німців з району ХАІ. Полком командував 29-річний майор Григорій Рудик. Пройшовши територію ХАІ, вони вийшли в район Гідропарку (Шкіряний — під час війни Цегельний завод). Там майор Рудик загинув. Залишилися син і дружина. Іменем майора Григорія Рудика названий вулиця в Лісопарку. По суті, це та людина, яка командувала визволенням ХАІ і сел. Жуковського.
Повоєнні роки в СРСР
Відновлення зруйнованих корпусів ХАІ тривало майже 8 років. В 1966 р. ХАІ був включений у число 26 базових вищих навчальних закладів СРСР.
У червні 1967 року студентами ХАІ був побудований і успішно випробуваний унікальний літак ХАІ-20, удостоєний нагород ВДНГ СРСР. Два роки по тому в ХАІ створюється гібколет ХАІ-21, прообраз нинішніх мотодельтапланов. ХАІ-21 з успіхом демонструвався на виставках у США і Канаді.
У 1977 році видатний Генеральний конструктор Олег Костянтинович Антонов стає завідувачем кафедрою конструкції літаків ХАІ (кафедра 103).
31 березня 1978 року Харківському авіаційному інституту за величезний внесок у справу підготовки авіаційних фахівців присвоюється ім'я теоретика повітроплавання «батька вітчизняної авіації» М. Є. Жуковського.
У 1980 р. ХАІ був нагороджений Орденом Леніна. В 80-х рр. ХХ ст. відкриті факультети підвищення кваліфікації для працівників авіаційно-космічної промисловості й факультет довузівської підготовки.
У 1988 році Олег закінчив Харківський ордена Леніна авіаційний інститут імені М. Є. Жуковського за фахом «Двигуни літальних апаратів». Після закінчення інституту Кононенко працював в Центральному спеціалізованому конструкторському бюро (ЦСКБ) в Куйбишеві (Самарі) на посаді інженера і дослужився до провідного інженера-конструктора. Займався проєктуванням електричних систем космічних кораблів.
14 квітня 1990 року в ХАІ зіграла свою першу гру і здобула свою першу перемогу легендарна команда КВК ХАІ, яка в середині 90-х не тільки завоювала чемпіонський титул КВК і Кубок чемпіонів, а й єдина в Клубі веселих і кмітливих отримала титул «Кращої команди КВК десятиліття»
Роки незалежної України
З проголошенням у 1991 р. незалежної України ХАІ став єдиним інститутом країни, що здійснює комплексну підготовку фахівців для авіаційно-космічної галузі.
В 1992 р. уперше в історії ХАІ почав навчання іноземних громадян, був створений факультет економіки та менеджменту. В 1999 р. утворений ще один факультет — гуманітарний.
У серпні 1998 р. на базі ХАІ був створений Державний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ».
11 вересня 2000 р. університету надано статус національного і найменування — Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Структура, спеціальності
Спеціальності по факультетах:
Факультет літакобудування (№ 1)
- Літаки та вертольоти;
- Технологія літако- та вертольотобудування;
- Аеродинаміка
- Динаміка і міцність машин;
- Інформаційні технології проєктування;
- Екологія та охорона навколишнього середовища;
- Якість, стандартизація та сертифікація;
- Експертиза товарів та послуг
Факультет авіаційних двигунів (№ 2)
- Авіаційні двигуни та енергетичні установки;
- Технологія будування авіаційних двигунів;
- Теплофізика;
- Газотурбінні установки та компресорні станції;
- Робототехнічні системи та комплекси;
Факультет систем управління літальних апаратів (№ 3)
- Системи управління літальними апаратами і комплексами;
- Системи управління і автоматики;
- Інформаційні управляючі системи і технології;
- Інформаційно-вимірювальні системи;
- Метрологія та вимірювальна техніка;
- Прикладна математика;
- Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва;
- Соціальна інформатика
Факультет ракетно-космічної техніки (№ 4)
- Ракетні та космічні комплекси;
- Двигуни ракетно-космічних літальних апаратів;
- Двигуни та енергетичні установки літальних апаратів;
- Конструювання та виробництво виробів із композиційних матеріалів;
- Інформаційні технології проєктування;
- Двигуни внутрішнього згоряння;
- Машини та технології пакування;
- Системний аналіз та управління;
- Нетрадиційні джерела енергії;
- Енергетичний менеджмент
Факультет радіотехнічних систем літальних апаратів (№ 5)
- Виробництво електронних засобів;
- Біотехнічні та медичні апарати і системи;
- Електронна побутова апаратура;
- Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення;
- Радіоелектронні пристрої, системи і комплекси;
- Геоінформаційні системи і технології;
- Технології та засоби телекомунікацій;
- Комп'ютерні системи та мережі;
- Програмовані мобільні пристрої та Інтернет речей;
- Системне програмування;
- Безпека інформаційних та комунікаційних систем;
- Кібербезпека індустріальних систем;
- Інформаційні мережі зв'язку
Факультет програмної інженерії та бізнесу (№ 6)
- Економіка підприємств;
- Менеджмент організацій;
- Програмне забезпечення автоматизованих систем;
- Фінанси та кредит;
- Облік та аудит;
- Міжнародна економіка;
- Маркетинг;
- Управління проєктами;
- Логістика;
- Туристичний менеджмент;
- Менеджмент ЗЕД
Гуманітарно-правовий факультет (№ 7)
- Право;
- Психологія;
- Прикладна лінгвістика;
- Документознавство та інформаційна діяльність
Керівництво
В 1976—1983 роках очолював Кононенко Вадим Григорович.
Студентські традиції
Тисяча й одна ніч
Відзначається 1001 ніч із моменту вступу до вузу. Звичайно припадає на 28-29 травня. Основні атрибути свята — дипломи та прапор. Найпопулярніші місця проведення: Есхар, Старий Салтів, Геніївка.[джерело?]
Катання на тазиках
Проводиться після захисту диплома в студентському гуртожитку. Існує два основних способи: по сходових прольотах самостійно та за допомогою студентів молодших курсів.[джерело?]
Бібліотека
Фонд — 920 000 томів[джерело?].
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського. Офіційний сайт