Кобзін Юхим Никифорович

Народився 1904(1904) року в родині робітника-каменяра в місті Гайсині, тепер Гайсинського району Вінницької області. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці каменярем, а потім слюсарем Гайсинського цукрового заводу на Вінниччині.

У 1922 році вступив до комсомолу. У 1924—1928 роках — на керівній комсомольській роботі.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1929—1937 роках — директор машинно-тракторної станції (МТС) на Одещині; народний суддя; секретар районного комітету КП(б)У в Київській області.

З 1937 до грудня 1938 року працював завідувачем сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП(б) України.

У грудні 1938 — 1939 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

У липні 1939 — квітні 1941 року — заступник начальника Переселенського управління при Раді Народних Комісарів СРСР у Москві. 2 квітня — 26 вересня 1941 року — начальник Переселенського управління при РНК СРСР. До 1942 року працював заступником начальника Управління із евакуації населення при РНК СРСР.

У 1942—1944 роках — уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Саратовській області.

У 1944 — січні 1947 року — заступник народного комісара (міністра) соціального забезпечення Української РСР.

У 1947 році — слухач курсів при Вищій партійній школі ЦК ВКП(б) у Москві.

У травні 1947 — січні 1949 року — заступник голови виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.

У січні 1949 — 1952 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.

У квітні 1952 — 1955 року — виконувач обов'язків заступника, заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих.

У 1955—1957 роках — голова виконавчого комітету Трускавецької міської ради депутатів трудящих Дрогобицької області.

• орден Леніна (7.02.1939)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991