Кобринський ґебіт
Ко́бринський ґебі́т, Ко́бринська окру́га (нім. Kreisgebiet Kobryn) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Кобрині, яка існувала протягом німецької окупації Білоруської РСР.
Kreisgebiet Kobryn Кобринський ґебіт |
|
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Волинь-Поділля |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Оскар Панцер[1][2] |
Площа | |
- Повна | ? км² |
Історія
Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні з Антопільського, Березокартузького, Дорогичинського, Дивинського і Кобринського районів тогочасних Берестейської області та Пінської області БРСР[1]. Комісаром ґебіту був урядовий асистент на ім'я Оскар Панцер[2][1]. Ґебіт підпорядковувався Луцькому судовому відділу[3].
Станом на 1 вересня 1943 Кобринський ґебіт поділявся на 5 німецьких районів: район Антополь (нім. Rayon Antopol), район Береза-Картузька (нім. Rayon Beresa Kartuska), район Дивин (нім. Rayon Dywin), район Дорогичин (нім. Rayon Drogitschin) і район Кобринь (нім. Rayon Kobryn).[1]
20 липня 1944 року окружний центр Кобринь зайняли війська 1-го Білоруського фронту.[4]
Склад
Адміністративно до складу гебіту входило 4 райони[5]:
Район | Площа, км² | Населення, осіб |
---|---|---|
Антопільський район | 699 км² | 31 802 |
Березо-Картузький район | 1832 км² | 58 550 |
Дорогичинський район | 1082 км² | 28 047 |
Кобринський район | 1065 км² | 45 182 |