Кобі Арад

Активна творча діяльність Кобі Арада на нью-йоркській сцені розпочалася 2007 року. Починаючи з 2009 року, музикант бере участь у різноманітних культурних подіях Нью-Йорку, грає на таких майданчиках як Blue Note Jazz Club (де був презентований його альбом Inner Hymns), Jazz at Lincoln Center, Knitting Factory, Tonic тощо[9][10].

Музика Кобі Арада виконувалася також у Кнесеті, на ізраїльському національному радіо, в Тель-Авівському музеї тощо. У січні 2017 року відбувся виступ Арада разом з музикантами Ізраїльського філармонічного оркестру[11]. Станом на 2016 рік у творчому доробку композитора — двадцять альбомів[12].

Кобі Арад плідно співпрацює з іншими музикантами. Наприклад, було реалізовано спільний проект Арада, Стіві Вандера та його менеджера Стефані Ендрюз. У студії звукорежисера Роберта Маргулефа (Robert Margouleff), який співпрацював також зі Стіві Вандером, був записаний альбом The Experience Project (червень 2015 року)[13]. Рой Оєрс (вібрафон) і басист Джонатан Леві (Jonathan Levy) зіграли для запису альбому Арада Superflow (2015).

За запрошенням Клаеса Нобеля, старшого члена родини, що заснувала Нобелівську премію, у 2016 році Кобі Арад організував для запису в студії хор із переможців та номінантів на «Греммі». Захід був організований із філантропічною метою та присвячений освіті біженців із Африки[8].

Проект Кобі Арада Inner Hymns заснований на давніх хасидських гімнах та покликаний спричинити духовне піднесення слухача[14]. Це узгоджується з метою композитора:

...прокласти шлях до ще глибшого єднання музики та мистецтва з релігією, як це склалося історично у випадку з левітами у храмі... Оригінальний текст (англ.) ...to pave the way to a deeper connection of music and art and religion, the way it was historically with the Levites at the temple...[15].

Крім того, Арад експериментує з візуальним мистецтвом. Як стверджується на сайті Art Kibbutz, комбінування літер єврейського алфавіту, природних стихій та кабалістичних традицій дозволяє «узгоджуватися… з додатковими невидимими вимірами, зміцнюючи й прославляючи наше враження від краси пісень природи»[16].

Аналізуючи один з альбомів Арада, Sketches of Imaginary Landscapes, інтернет-видання All About Jazz оцінило його як «барвисте мозаїчне та всеохопне портретне малярство, що передає дієву уяву та можливе лише завдяки його винятковим технічним здібностям і проникливому баченню»[7]. Музичні критики й оглядачі відзначають суттєву роль імпровізації та стильове розмаїття у творчості Кобі Арада, що зазнала впливу сучасної симфонічної музики, соулу, електроніки та різних течій джазу.