Ковалевський Антон Анатолійович

Антон Анатолійович Ковалевський (нар. 2 серпня 1984, Київ) — колишній український футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Антон Ковалевський
Особисті дані
Повне ім'я Антон Анатолійович
Ковалевський
Народження 2 серпня 1984(1984-08-02)[1][2] (37 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 72 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1998–2003 «Арсенал» (Київ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2003–2006 «Ворскла» 16 (1)
2003–2004   «Ворскла-2» 37 (9)
2006   «Нафтовик-Укрнафта» 8 (0)
2006–2007 «Сталь» Д 13 (0)
2007 «Миколаїв» 5 (0)
2008 «Олімпі» (Руставі) 4 (0)
2008 «Гомель» 5 (0)
2009–2010 «Туран» 27 (1)
2010–2011 «Мілсамі» 12 (0)
2011–2012 «Зімбру» 46 (3)
2012–2013 «Олімпік» (Донецьк) 10 (2)
2013 «Арсенал» (Біла Церква) 7 (0)
2013 «Гурія» 0 (0)
2014 «Арсенал» (Київ)  ? (?)
2014 «Локомотив» (Київ)  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 жовтня 2021.

Ігрова кар'єра

Народився 2 серпня 1984 року в місті Київ. У футбол починав грати дитячій команді ФК «Лепсе»[3]. Вихованець футбольної школи київського «Арсеналу». Останні півтора юнацьких роки провів у школі футболу київського «Динамо»[3]. Одного разу на прохання друзів зіграв за збірну Збройних сил України зі збірною німецького Бундесверу. На цій грі був присутній тренер-селекціонер «Ворскли» Орест Баль, який після матчу запросив Антона в Полтаву[3].

У Полтаві починав з другої команди, яку очолював Олег Моргун. Через півроку, 18 червня 2003 року, дебютував у вищій лізі в матчі проти маріупольського «Іллічівця» (1:1), вийшовши на заміну на останні пів години матчу[4]. З 2003 по 2005 роки був гравцем «Ворскли». У той період в Полтаві тренери змінювалися по кілька разів за сезон. При Володимирі Мунтяні був гравцем основного складу. Послідовники Володимира Федоровича ж, для перевірки ігрових якостей, відправляли футболіста в дубль. Коли в команду прийшов Віктор Носов, Ковалевський, що мав з ним розбіжності, був змушений її залишити[5].

Гравець був відданий в оренду[5] в першоліговий клуб «Нафтовик-Укрнафта», після чого підписав повноцінний контракт зі «Сталля» (Дніпродзержинськ), а потім перейшов в «Миколаїв».

Взимку 2008 року агент Ковалевського вийшов на зв'язок з українським тренером Анатолієм Пісковцем, який незадовго до цього очолив чемпіона Грузії «Олімпі» з міста Руставі. Пісковець взяв гравця на Кубок Співдружності, після якого Ковалевський отримав запрошення спробувати себе в казанському «Рубіні». З цією командою Антон пройшов збори, але укласти контракт не вдалося через переїзд в Казань іншого українського нападника Сергія Реброва[5]. Ковалевський повернувся до Грузії. З «Олімпі» посів у чемпіонаті Грузії підсумкове четверте місце.

З літа 2008 року деякий час провів у білоруському «Гомелі». З 2009 по 2010 роки грав у азербайджанському «Турані». У цій команді перекваліфікувався з нападника в півзахисники[3].

У «Турані» грав разом з молдавським футболістом Валерієм Оніле. Коли він повернувся на батьківщину, то звернув увагу місцевих селекціонерів на Ковалевського. Так Антон опинився в «Мілсамі»[3], звідки 2011 року перейшов в «Зімбру»[6]. У складі кишинівської команди двічі ставав бронзовим призером чемпіонату Молдови (2010/11, 2011/12), але повноцінним гравцем стартового складу не став[7].

2012 року повернувся в Україну. Виступав у командах нижчих дивізіонів «Олімпік» (Донецьк), «Арсенал» (Біла Церква) та аматорської «Єдність» (Плиски). Крім того, пробував свої сили в білоруській «Білшині»[8] та «Полтаві»[9], проте до контракту справа так і не дійшла.

У вересні 2013 року на запрошення українського спеціаліста Романа Покори став гравцем грузинської «Гурії»[10], яку згодом залишив ще до закінчення чемпіонату через те, що керівництво клубу не виконувало взяті на себе фінансові зобов'язання[11]. З цієї причини троє українців — тренер Покора та гравці Ковалевський та Віталій Шумейко судилися з клубом[11].

У січні 2014 року підтримував форму у київському «Локомотиві»[11].

У тому ж 2014 році завершив виступи у якості футболіста.

Досягнення

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Антон Ковалевський: «Бувало, що тренери «душили» мене просто нахабно, і це не могло не викликати протест» (рос.). SPORTS.MD. 12 лютого 2011. Архів оригіналу за 12-05-2014. Процитовано 09-05-2014.
  4. Антон Ковалевский: «Моя стихия — атака» (рос.). Официальный сайт ФК «Ворскла». 10 лютого 2005. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  5. Антон Ковалевский: «Или ты, или Ребров — сказал мне Бердыев» (рос.). Sport.ua. 9 червня 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 травня 2014.
  6. Плюс украинец Антон Ковалевский (рос.). Официальный сайт ФК «Зимбру». 11 лютого 2011. Архів оригіналу за 26-03-2014. Процитовано 09-05-2014.
  7. На финишной прямой: обзор восточноевропейских чемпионатов (рос.). UA-футбол. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  8. Антон Ковалевский на просмотре в «Белшине» (рос.). Полтавщина СПОРТ. 19 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  9. Антон Ковалевский возвращается в Полтаву (рос.). Полтавщина СПОРТ. 24 червня 2013. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  10. Роман Покора подписывает опытых украинцев для «Гурии» из Ланчхути (рос.). UA-футбол. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  11. Антон Ковалевский: «С «Гурией» шли в «зоне призёров», но опыт получился разочаровывающим» (рос.). FOOTBALL.UA. 18 січня 2014. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 травня 2014.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.