Ковальов Владислав Вікторович
Владисла́в Ві́кторович Ковальо́в (10 січня 1984 — 29 серпня 2014) — рядовий батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон», учасник російсько-української війни.
| Ковальов Владислав Вікторович | ||
|---|---|---|
.svg.png.webp){kind=icon} Рядовий | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 січня 1984 Каховка | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (30 років) Іловайськ | |
| Поховання | Херсон | |
| Alma Mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
_ribbon_bar.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Закінчив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — лікувальна справа. Проживав у Херсоні, чотири роки працював у відомчій лікарні УМВС, лікар-хірург.
Записався добровольцем, рядовий міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».
Загинув 29 серпня 2014 року під час боїв під Іловайськом — виносив поранених з-під обстрілу, помер, рятуючи життя інших.[1]
Вдома залишились дружина Вікторія та двоє дітей — дворічна донька і однорічний син[2]. Похований у Херсоні.
Нагороди
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- У 2015 р. нагороджений недержавною нагородою — орденом «Народний Герой України» (посмертно).
Джерела
- Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ковальов Владислав Вікторович // Книга пам'яті загиблих
- Владислав Ковальов // Timenote.info
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.