Ковальов Григорій Семенович

Григорій Ковальов народився 25 квітня (за новим стилем — 8 травня) 1902 року в селі Велика Крушинівка (нині — Рогачовський район Гомельської області Білорусі). У 1924—1928 роках проходив службу в Робітничо-селянській Червоній армії. З 1932 року працював головою колгоспу на батьківщині. На початку війни опинився в окупації і вступив бійцем в партизанський загін. У серпні 1944 року Ковальов повторно був призваний в армію, був стрільцем 2-ї гвардійської мотострілецької бригади 3-го гвардійського танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії 1-го Прибалтійського фронту. Відзначився під час Шяуляйської операції[1].

18 серпня 1944 року Ковальов перебував серед радянських бійців, які обороняли висоту на захід від Шяуляя від потужної контратаки батальйону піхоти противника, 23 танків і 9 бронетранспортерів. У критичний момент бою Ковальов зі зв'язкою ручних гранат кинувся під німецький танк, ціною свого життя знищивши його. Спочатку був похований у литовському селі Купрі, але пізніше перепохований в містечку Гінкунай Шяуляйського району Литви[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії сержант Григорій Ковальов посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно нагороджений орденом Леніна[1].

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Герои Советского Союза — могилевчане. Минск, 1965.
• Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.