Ковєшніков Сергій Іванович

Народився у Воронежі (за іншими даними — у Житомирі), вся родина перебуває в Росії. 1980 року закінчив ЗОШ № 7 міста Житомир. Військовик, закінчив школу прапорщиків, служив у десантних військах. Проживав у Житомирі, працював в охоронних фірмах.

Відразу після російської інвазії до Криму пішов до військкомату, не взяли через вік. Пішов добровольцем, начальник майстерні технічної діагностики й ремонтних робіт, заступник командира 1-го взводу 3-ї розвідувальної роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Бірюк».

На околиці Червоносільського пожежна машина наштовхнулася на позицію російського танка Т-72 (6-а окрема танкова бригада збройних сил РФ), танк вистрелив прямою наводкою. Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя. «Тур» був у кабіні; загинув разом з «Редом», «Бані», «Восьмим», «Бірюком» (перебував усередині машини) та «Ахімом».

3 вересня тіло Ковєшнікова з тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського морга. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаний захисник України.

Упізнаний за тестами ДНК, 17 березня 2015-го перепохований у Житомирі, Смолянське військове кладовище.

Без Сергія лишилися дружина, син 1996 р.н.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 21 квітня 2017 року на фасаді житомирської ЗОШ № 7 імені В. В. Бражевського відкрито меморіальну дошку випускнику Сергію Ковєшнікову.

• Ковєшніков Сергій Іванович
• Небесна Гвардія (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Український Меморіал
• Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»