Кодекс Алеппо

Кодекс Алеппо (івр. כֶּתֶר אֲרָם צוֹבָא‎ Кетер Арам Цова) — книга Танаха, написана в 920 році н. е. в Тверії писарем Шломо Бен Буяа. Кодекс давно вважається найавторитетнішим документом Єврейських Писань, які передавалися від покоління до покоління. Збережені в літературі приклади респонса (відповідей) показують, що різні єврейські вчені протягом усього середньовіччя використовували Кодекс Алеппо, а сучасні дослідження показали, що дана праця є одним з найточніших принципів масори (івр. מָסוֹרָה‎ - переказ) з будь-якої з збережених рукописів і містить дуже малу кількість помилок (серед приблизно 2 700 000 орфографічних деталей). З цих причин багато вчених вважають Кодекс Алеппо найавторитетнішим представником масорской традиції як по вивіреності, так і по знакам кантілляції, незважаючи на те, що більшість тексту в даний час відсутня.

«Святе Письмо Старого та Нового Заповіту»

Біблія
Автор	декілька десятків авторів (у християнстві і юдаїзмі автором вважається сам Господь Бог)
Назва мовою оригіналу	Святе Письмо, Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами.
Мова	давньоєврейська мова
Жанр	Святе Письмо
Видано українською	так
Сторінок	295[1]
Святе Письмо Старого та Нового Заповіту у Вікісховищі