Кодекс Гігас
Кодекс Гігас (лат. Codex Gigas, від грец. Gigas, що означає «величезний») — один з найбільших рукописів, що дійшли до нашого часу, створений на початку XIII століття в бенедиктинському монастирі чеського міста Подлажице (чеськ. Podlažický klášter).
Кодекс Гігас | |
Дата створення / заснування | 13 століття |
---|---|
Місце розташування | Королівська бібліотека Швеції |
Місце заснування | Q1775803? |
Назва | лат. Codex Gigas |
Є екземпляром | Вульґата, Vetus Latina, Etymologiaed, Іудейські старожитності і Богемська хроніка |
Мова твору або назви | латина |
Кількість сторінок | 310 |
З матеріалу | велень |
Зберігається в колекції в | Королівська бібліотека Швеції |
Інвентарний номер | A 148 |
Маніфест IIIF | wdl.org/en/item/3042/manifest |
Офіційний сайт | |
Кодекс Гігас у Вікісховищі |
Історія зберігання книги
Подлажицький бенедиктинський монастир був повністю зруйнований під час гуситських воєн XV століття. 1594 року імператор Священної Римської імперії Рудольф II, який також володів Богемією, зацікавився Codex Gigas з окультного погляду й перевіз фоліант у свій Празький замок. Під час Тридцятилітньої війни, в 1648 році рукопис як військовий трофей забрали звідти шведські війська. З тих пір і до нашого часу рукопис знаходиться в Шведській Королівській бібліотеці у Стокгольмі[1].
У жовтні 2007 року манускрипт вперше експонувався на його батьківщині — в Чехії (у Празі).
Опис книги
Манускрипт написаний латиною. Він містить суму знань ченців Бенедиктинського ордена на початок XIII століття, тобто Старий та Новий Завіти, "Етимологію "Ісидора Севільського, " Історію юдейської війни "Йосипа Флавія, « Богемська хроніку» Козьми Празького, кілька трактатів різноманітної тематики, список ченців бенедиктинського монастиря, « Дзеркало грішника»(збірка, що містить повчальні розповіді-екземплуми для проповідників), Замовляння, календар з синодиком та деякі інші записи.
Спочатку рукопис мав 640 сторінок, з них 624 збереглися до нашого часу в доброму стані. При створенні манускрипту було використано 160 ослячих шкур. Розмір палітурки — 92 см у висоту, 50 см завширшки. Товщина книги — 22 см, а вага — 75 кг.[2]
Легенда
За легендою, Codex Gigas створений ченцем-переписувачем за сприяння диявола. Чернець нібито скоїв серйозний злочин і як покарання за свої гріхи обіцяв настоятелю всього за одну ніч написати і прикрасити ілюстраціями звід усіх людських знань, який прославить монастир на віки. Проте близько півночі він зрозумів, що не впорається з узятою на себе обітницею самотужки й продав душу дияволу в обмін на допомогу. Завдяки втручанню нечистої сили на 290-й сторінці книги красується один із найвідоміших портретів диявола, створений в часи Середньовіччя.
Дослідження книги
2008 року ряд експертів отримали дозвіл на проведення низки досліджень з книгою. Протягом кількох днів вони провели експертизу почерку та ілюстрацій, взяли проби паперу й чорнила, провели ряд інших досліджень. Головним висновком експертів: фоліант написаний і проілюстрований однією людиною (ченцем), який вів відлюдькуватий спосіб життя і загалом витратив на написання понад 30 років. Експерти також уточнили, що книга не несе жодного сатанинського характеру, а зображення диявола міститься поряд із зображенням граду небесного, акцентуючи тим самим увагу на проблемі вибору людини своєї долі.[3]
Примітки
- Codex Gigas, National Library of Sweden (2007)
- Єгор Розенко. Біблія Диявола — восьме чудо світу/ / Духовний вісник вищої школи, № 12 (28), 01.01.2008
- Дані за науково-популярним фильмом National Geographic «Біблія диявола».
Література
- Stanislav Bártl, Jiří Kostelecký: Ďáblova bible. Tajemství největší knihy světa. Paseka, Prag 1993, ISBN 80-85192-64-0.
- Codex Gigas — the Devil's bible. Prague, National Library of the Czech Republic, 2007, ISBN 978-80-7050-533-5, ISBN 978-80-7050-532-8