Богемія

Найдавніша латинська назва «Boiohaemum» — «батьківщина бойїв». Бойї населяли ці землі в IV ст. до н. е. Три століття по тому бойїв витіснили германці.[2]

У давнину Богемію населяли бойї, кельти. З 5—6 століття нашої ери Богемію населяють слов'янські племена; найсильніші з них — чехи — дали країні нову назву.

Герб Богемського королівства.

У IX столітті племінний партикуляризм долає рід Пржемисловичів, котрий проживає поблизу Праги. Заснування самостійної міцної держави відбувається за допомогою княжої кінноти, елітного корпусу професійних воїнів, утримуваного правителем, і шляхом перетворення замків-укрить на постійні опорні пункти. Після вбивства Вацлава, згодом національного святого, Богемія в X-му столітті з власною династією приєднується до Священної Римської імперії.

973 рік — заснування єпископату в Празі під верховенством Майнца.

1054 рік — у боротьбі з поляками Богемія поступається Сілезією Польщі. Моравія залишається в Богемії.

1061-1092 роки — правління Вратислава ІІ, якого в 1086 році робить королем Генріх IV. Після тронного розбрату в першій половині XII століття, зміцнення знаті за допомогою інституції сеньйорату і запровадження первородства у 1158 році.

1140-1173 роки — правління Владислава ІІ, що стає спадкоємним королем. З початком німецького руху на схід (1170 рік — привілеї для німецьких купців) виникають міста і бюргерство, поряд з місцевою знаттю і кліром.

1198-1230 роки — правління Пржемисла Оттокара І. Він отримує привілеї німецьких правителів і пап.

1253-1278 роки — правління Пржемисла Отакара II. Він підтримує Німецький орден, підкоряє у 1251 році Австрію, після перемоги під Кройсенбрюном над угорцями підкорює у 1261 році Штирію, у 1260 році приєднує частини Словаччини (1260 рік), Каринтії і Крайни. 1273 року при обранні короля поступається Рудольфу Габсбургу.

1278 року — Пржемисл Отакар II гине в битві на Маршфельді. Богемію і Моравію, які отримує Вацлав II, по смерті Вацлава III у 1306 році відбирають як імперську власність.

• Королівство Богемія
• 371 Богемія — астероїд, названий на честь цього регіону.

• Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія: dtv-Atlas / Пер. з нім. — К. : Знання-Прес, 2001.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.