Козельський табір

Козельський табір — радянський концентраційний табір для утримання польських військовополонених, що знаходився за 5 км від м. Козельська і за 7 км від залізничної станції на території Оптиного пустища та розташованого поблизу від неї скиту, де в 30-і роки існував санаторій імені Горького. Адресу санаторію слід було вказувати військовополоненим в кореспонденції додому.

Історія

Начальником цього табору був призначений старший лейтенант державної безпеки В. М. Корольов, комісаром — старший політрук М. М. Алексєєв.[1]

На 1 грудня 1939 року в Козельському таборі, за даними УПВ, утримувалося: контр-адмірал, заступник начальника керівництва військово-морського флоту Ксаверій Черницький, генерали бригади Єжи Волковіцкий та Броніслав Богатиревич, відставний генерал дивізії Генрік Мінкевич, командувач Люблінським округом генерал бригади Мечислав Сморавінський, князь Еугеніуш Любомирський. Там також перебувало 24 полковники, 79 підполковників, 258 майорів, 654 капітани, 17 капітанів морського флоту, 3420 інших офіцерів, 7 капеланів, 3 великих землевласники, 43 чиновники, 85 рядових, 131 біженець та ін. — усього 4727 осіб[1][2].

За польськими даними, в Козельському таборі були інтерновані 400 штабних офіцерів, 200 льотчиків, 500 підхорунжих, професори, доценти та інші викладачі вищих навчальних закладів, декілька сот юристів, інженерів, вчителів, понад сто літераторів та журналістів, декілька музикантів та інших творчих працівників, призваних із запасу на початку війни. Представники інтелектуальної еліти Польщі становили більше двох третин «контингенту» цього табору[3].

Відправка військовополонених з Козельського табору в Смоленськ і далі в Катинь почалася 3 квітня 1940 року. У цей день на смерть було оправлено 679 осіб. Такі етапи проходили 6, 10, 15, 18, 21, 28 квітня і 7, 10 травня. Всього з табору в Смоленськ у квітні-травні 1940 року було відправлено 4403 (за іншими даними 4421) особи[4].

У квітні-травні 1940 року 4421 в'язень Козельського табору був розстріляний та похований в Катинському лісі під Смоленськом, за 2 км від станції Гнєздова[5].

Див. також

Примітки
  1. Библиотека исследователям Катынского дела: Козельский лагерь
  2. ЦХИДК, ф. 1/п, оп. 2в, д. 1, л. 136, 28; оп. 2е, д. 9. л. 153.
  3. Ежевский Л. Катынь 1940. Нью-Йорк, 1987, с. 10 (Л. Ежевский — псевдоним проф. Ежи Лоека. — Н. Л.)
  4. Козельский и Юхновский лагеря НКВД для польских военнопленных 1939–1941 гг. Вестник «Катынского Мемориала» № 6, 2007 Составитель: Александров С. В., научный сотрудник
  5. Катынь — боль и скорбь России и Польши. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.